Посада – Єрмак

Адже тепер війна, а під час війни люди беруться за такі справи, які раніше їм і не снилися.

Ярослав Гашек.

Цієї пам’ятної дати поки що немає у звичайних календарях. Але, повірте, про неї знають сотні тисяч українців, трударі системи держуправління. Цього вівторка свій 52-й день народження справила (хай не ображаються прем’єр-міністр Шмигаль та спікер парламенту Стефанчук) друга постать у владній ієрархії України – керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Для багатьох він – людина-загадка. Запитай першого-ліпшого (другого, третього): ху із містер Єрмак? І максимум почуєш у відповідь: голова Офісу президента Зеленського. І все, далі – мовчання. Ніякої тобі біографії. Ні в КВК не грав, ні з Кличком не боксував, неодружений, дітей немає. Начебто людина одразу народилася неголеною, зростом під два метри, зайшла до кабінету на Банковій і сіла поруч із Володимиром Зеленським. Втім, із достовірних джерел відомо: 1995 року закінчив Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка, отримав диплом магістра з міжнародного приватного права та диплом референта-перекладача англійської мови. Того ж року Єрмаку видали свідоцтво про право займатися адвокатською діяльністю.

Два роки країна ніяк не могла звикнути до того, що Єрмак невідлучно перебуває поруч із президентом. Навіть частіше, ніж перша леді. Спочатку сміялися – Пат і Паташон. Потім бурчали: та що він, не має своєї роботи? Має. Це і є його робота: Єрмак президента Зеленського.

Вічна українська традиція: глава адміністрації/офісу президента поступово зосереджує у своїх руках практично необмежену владу, стає фактично регентом короля. Звичайно, далеко не кожен зміг всидіти на цьому неспокійному місці, але, всівшись, сплітав таку павутину власної влади, що вичистити її потім було дуже складно. Табачник, Литвин, Балога, Медведчук… Ці прізвища говорять кожному українцю не менше, ніж імена президентів, за яких вони були «адміністраторами».

Але повернемося до нашого іменинника. На запитання «чим займається Андрій Борисович Єрмак?» є проста й коротка відповідь: усім! Його тінь, рука, прізвище виникають у найнесподіваніших і найнепередбачуваніших місцях. Приклад – цитата Сергія Реброва, тренера національної збірної України з футболу: «Єрмак був ініціатором того, щоб я повернувся в Україну і працював зі збірною». Не міністр спорту, не голова Федерації футболу України, а такий собі Єрмак!

Але Ребров – це квіточки, Офіс президента вирішує набагато складніші та важливіші питання, аж до проблем існування нашої держави. При цьому жодна з найдрібніших тем у центрі чи на місцях не залишається поза увагою ОП, навіть якщо це пряма компетенція Кабміну, парламенту чи місцевої адміністрації!

Дзвінки нікому не відомих клерків із ОП – обов’язкові до виконання! Без наказу, без розпорядження – просто за дзвінком. Виконати та доповісти!

Знаєте, чим займався Андрій Єрмак тиждень тому? Кинув президента одного в Києві й вирушив у Вашингтон на переговори з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, а також цілою групою керівників Держдепу та експертів. У найгостріший момент, коли під загрозою виділення чергових траншів військової допомоги Україні, без яких нам не протриматися.

Тут постає запитання до президента Зеленського. Володимире Олександровичу, якщо ви довіряєте вирішення ТАКИХ питань керівнику свого офісу, то, може, настав час узгодити посаду Андрія Борисовича з його компетенціями?

Навіть нам, простим смертним, ніяково за країну, коли її на найвищому рівні представляє… офіс-менеджер, хай і найголовніший.

Але ж це так логічно – навіщо нам два кабміни, та ще й під час війни? Призначте Єрмака прем’єр-міністром, і навіть просте виключення посадового дублювання його підлеглих дозволить скоротити мільярдні (саме так!) видатки на бюрократичний апарат.

Невеликий, але не ліричний відступ. Усього через місяць після початку війни уряд Ізраїлю ухвалив рішення про закриття з 2024 року шістьох міністерств. У нас війна триває майже два роки, а про реформування (читай, скорочення чисельності Кабміну) говорили востаннє ще в лютому – березні 2023-го.

Не вдаються Шмигалю реформи – може, у Єрмака вийде. Не вічно ж йому офісом командувати?