Святкуємо по-новому?

15:59
519
views

1 вересня, з початком нового церковного року, Православна церква України перейшла з юліанського календаря на новоюліанський. Як це вплине на зимові свята, коли та як святкувати й постувати, спробуємо розібратись.

Юліанський календар (від імені Юлія Цезаря) був запроваджений 1 січня 45 р. до н.е. Тривалість року тоді узгоджували з сонячним календарем, але не врахували кількох хвилин, вважаючи, що тривалість року складає 365 днів і 6 годин, хоча насправді – 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 46 секунд. Зрозуміло, що такі точні обрахунки тоді зробити було неможливо. І ця начебто невелика неточність призвела до того, що за півтора тисячоліття між юліанським і астрономічним календарями виникла різниця в десять днів. Накопичення розбіжності в одну добу відбувається кожні 128 років.

Саме з цієї причини в Римі в 1582 році Папа Григорій ХІІІ провів календарну реформу й запровадив новий календар (названий на його честь), щоб святкування всіх неперехідних свят церковного року згодом не зсувалися вперед.

На сьогоднішній день розбіжність із сонячним роком по юліанському календарю становить 13 днів. Запроваджений 1923 року новоюліанський календар мав не тільки виправити неточності, які накопичилися за юліанським календарем, а й покращити точність щодо астрономічних подій календаря григоріанського.

Цікавий факт: 28 лютого 2800 року новоюліанський календар цілком співпаде з григоріанським.

Ще одна причина необхідності церковної календарної реформи в Україні – те, що, як склалось історично, одна частина її населення після григоріанської реформи жила за григоріанським календарем, оскільки величезні території входили до складу католицької Речі Посполитої. Друга частина (православні та греко-католики після Брестської унії 1596 року) – за юліанським.

Тепер, після переходу на новий календар, новорічні релігійні свята відзначаємо по-новому:

Святого Миколая – 6 грудня;

Різдво – 25 грудня;

Щедрий вечір (Маланки) – 31 грудня;

Василя – 1 січня;

Богоявлення, або Водохреща – 6 січня.

На декілька питань «УЦ» відповів архієпископ Кропивницький і Голованівський Марк.

– Владико, розкажіть, будь ласка, як тепер святкувати новорічні свята – за новим календарем, по-старому чи двічі? Як людині визначитись?

– Треба зазначити, що ми почали процес повного переходу на новий календар, новоюліанський, у церковному вжитку. Зараз є перехідний період, і скільки він буде тривати, важко сказати. Ми цілком послалися на рішення наших громад, і кожна з них самостійно визначала, як вони будуть святкувати, молитись. І треба відмітити, що нас здивувало фактично одноголосне рішення перейти на новий календар. Ми думали, що перехідний період буде довшим.

– Мабуть, тут війна «посприяла»?

– Можливо. Наприклад, у нашій області всі громади, окрім однієї, перейшли на новий стиль. Це Світловодська громада, і це їхнє тимчасове рішення, адже вони тільки перейшли до нас з російської православної церкви. Наразі ми не бачимо в цьому проблеми. Людина сама має визначатися, за яким календарем вона хоче жити. І є люди, які двічі святкуватимуть, так, як святкували Старий Новий рік. Нічого страшного в цьому немає. Але, якщо ми вже живемо за цим астрономічним календарем, відповідно будемо й святкувати, відвідувати богослужіння. Тобто якщо людина постійно відвідує храм, вона діє так, як вирішила громада. Але є велика частка людей, які зрідка приходять до храму — вони хрещені, православні, але в храмі з‘являються лише у визначні дати – на Великдень, на Різдво, або щось освячувати приходять. Ми розуміємо, що частина з них будуть йти до храму по старих датах, і Церква їх не відкине, проведемо для них богослужіння, помолимось, освятимо.

Будь-яка реформа потребує часу. Але в чому особливість календарної реформи? З богословської точки зору вона нічого не вартує, це суто наукове питання. Якщо ми вирішили, що свої дні рахуємо таким чином – астрономічно більш правильно, то всі дати переводимо на цей календар. Не зачіпає ця реформа лише Великдень та свята Великоднього циклу, тому що там вираховується все від сонцестояння.

Ми маємо приклади багатьох європейських країн, які вже давно зробили свій вибір і живуть за цим календарем – це і Греція, і Румунія, і Болгарія…

– Ще ж, мабуть, треба зважати на те, що багато наших людей виїхало від війни на Захід, а там свята в інші дні, ніж було в нас…

– Тепер ми будемо єдині з Європою у святкуванні. Раніше виїзд за кордон і святкування за старим календарем слугувало зв‘язком з українськими традиціями. Але зараз вже друге-третє покоління втрачає свою ідентичність національну, вони стають громадянами інших країн і вже переймають інші традиції.

Щодо Різдвяного посту, владика Марк розповів, що за новоюліанським календарем він триває 40 днів, з 15 листопада по 24 грудня. А за старим календарем починався 28 листопада і дійсно співпадав з новорічним святом. Тобто дехто вагався: чи постувати, чи святкувати? Тепер цього нема. Але ж піст – це не дієта. Протягом цього періоду віруючі прагнуть очистити свої душі та тіла. На час посту православні обмежують себе не тільки у м’ясній та молочній їжі, а й у розвагах. Якщо ви під час посту позбулись якихось поганих звичок, наприклад, паління, закінчення посту не означає, що ви можете почати все спочатку. Піст у першу чергу – це очищення душі.

Отже, шановні наші читачі, вирішуйте самі, як вам святкувати – чи за старим календарем, чи вже по-новому, не гріх буде й двічі згадати, наприклад, Святого Миколая й двічі зробити добрі діла для нужденних!