В театрі знову «підгорає»

15:58
504
views

З приходом Сергія Корнієнка на посаду директора – художнього керівника обласного театру ім. Кропивницького частина наших глядачів заспокоїлась. І зажила із сподіванням, що молодий прогресивний керівник розкриє з часом свої таланти. Підбере, як і обіцяв, «золотий ключик» до тієї частини колективу, яка встигла віддати свій голос, усі свої професійні скарби В’ячеславу Вандрашеку. А дзуськи! Знову з-під завіси почали пробиватися язички полум’я.

Думка актора Євгена Скрипника

Основною претензією до директора – художнього керівника Сергія Корнієнка він назвав відсутність комунікації. Цитуємо: «На початку його роботи мав з ним зустріч. Сказав, що всі ми люди професійні й будемо працювати на користь театру. Він сказав, що почув мене. Колектив та новий керівник придивлялися одне до одного протягом місяця, у жовтні ми працювали за попереднім планом, листопад був хиткішим. Та головна проблема – у відсутності комунікації».

Щодо запланованих загальних зборів колективу висловився так: «Це не були загальні збори, це була зустріч. Директор виступив, охочим надали слово. Але послухали й усе – відповіді ми не отримали. Два місяці минуло, як його призначили, – не побачили й не почули ми програми, плану на рік, чого вимагали від його попередника. Ми не бачимо стратегії. Питання комунікації провалюється все глибше й глибше. Прірва між колективом і адміністрацією збільшується».

Як заявив Євген Скрипник, за два місяці з театру звільнились п’ятеро людей. В колективі немає працівників монтувального цеху, акторів, а завідувачку трупи Ларису Коваленко призначили через непрозорий конкурс.

 

Думка Сергія Корнієнка:

– Зміна будь-якого середовища починається зі збагачення цього середо­вища новими поглядами та підходами.

Задача актора – зрозуміти мову режисера. Чим більше режисерських мов знає актор, тим вище його професіоналізм. Я не приховую того, що в планах: змінити філософію та творчий вектор роботи театру і репертуарної політики театру загалом.

За останні два місяці актори мали змогу працювати з чотирма різними, новими для них режисерами. Це Ігор Ортенберг – режисер драматичного театру, Микола Бабин – режисер драматичного театру, Жанна Чепела – режисерка Харківського національного академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка та Євген Лавренчук – заслужений артист України, режисер опери. Чотири режисери – це, як мінімум, чотири нових проєкти для нашого театру до кінця сезону. І це тільки початок!

А щодо іншого хочу висловитись словами Сократа: «Хто хоче – шукає спосіб, хто не хоче – шукає причину».