«Нехай і на фронті буде свято»

Він вже 106-й (!!!) раз перетнув польсько-український кордон, аби відвезти на передову те, чого чекають наші захисники. Збігнєв Адамскі разом з волонтеркою благодійного фонду «Янголи миру. Чигирин» Тетяною Цівіною знову завітав до редакції «УЦ». Зустрілися, як добрі друзі, поговорили.

– Пане Збишеку, ви часто перетинаєте кордон. Хто там блокує в’їзд українських фур?

– Скажу правду, як є. Це чистої води політика, проблема виникла на порожньому місці. Блокують перевіз­ники, в яких припинилася робота з Росією та Білоруссю. Кордони закриті, перевозок немає, бізнес припинився. От вони й поїхали блокувати українські фури.

– Наш парламент прийняв рішення про реєстрацію гуманітарних вантажів. Як це відобразилося на вашій діяльності?

– Немає проблем, щоб завезти гуманітарний вантаж. Єдине що – в декларацію треба вписати додатковий код. Ми з цим справляємося. Цього разу їхав, на кордоні зупинили, запитали код. Я зателефонував Тетяні, щоб продиктувала, а тоді був в Україні відсутній мобільний зв’язок – «Київстар» не працював. Прийшлося зачекати, але все владналося.

– Туск (Дональд Туск, 13 грудня обраний прем’єр-міністром Польщі) – добре для України?

– Супердобре. Працював в Європарламенті, має добрі зв’язки з політиками Європи. Єдине, що Україні прийдеться вирішити питання з фурами, які їдуть до Польщі. Колись їх масово купували, щоб заробляти перевозками, тепер машини вже застарілі, технічний стан поганий, а контроль жорсткий. Ваш парламент повинен врегулювати це питання, щоб до Європи їхали лише технічно справні машини. Це можна розв’язати.

– З чим ви приїхали цього разу?

– Минулого разу була моя 105-та поїздка. Хлопці донецького напрямку попросили акумулятори для польських гаубиць Krab. Немає справ. Я звернувся до польських друзів, вони допомогли. Маскувальні сітки просили. Їх плетуть українські дівчата у Кракові. Передали. Одяг теплий веземо, взуття, що не промокає, спеціальні рукавички, засоби для тактичної медицини. Допомагають поляки активно, як і раніше.

А ще зараз такий період, що свята почалися. Треба порадувати військових чимось. Закупили 100 подарунків. Я подумав, що не просто так маю їх віддати, тому купив костюм святого Миколая. Нехай і на фронті буде свято.

Пан Збишек розповів, що до нього звернувся український посол, попросив інформацію для Кабміну та Офісу президента. Усі матеріали плюс фото надіслали до уряду. Збігнєв Адамскі на вже, мабуть, двадцятому прапорі збирає підписи військовослужбовців, щоб передати президенту Польщі.

Після Кропивницького друг українців вирушив за звичним маршрутом: Мирноград, Костянтинівка, Авдіївка, Дружківка, Слов’янськ.

Спілкувалися Юхим Мармер, Олена Нікітіна, «УЦ».