Три дні без війни

14:37
860
views

Наш колега Геннадій Рибченков, який воює на бахмутському напрямку, на три дні завітав додому. Це не відпустка, а службове, чи то військове, відрядження – забрати автомобіль, на який чекають побратими. Головний сержант взводу зайшов до редакції, поговорили.

– Гено, що сталося з попереднім авто?

– Як я вже розповідав, мій старший син Герман придбав для мого взводу KIA Sorrento. Це було сім місяців тому, і цей термін для бойової машини можна вважати рекордним.  Нещодавно один з бійців поїхав вивозити двох «трьохсотих», і прилетіло. Хлопцеві відірвало ногу, машина без скла, майже без коліс. А це було єдине авто на батальйон. Знайшли таки транспорт, Стас (позивний «Лимон») поїхав. І йому важко довелося. Забрав хлопців, ще й KIA витягнув. Відправили в Дружківку, там кажуть, що почаклують і поновлять.

– Збір на нову машину, здається, також побив рекорди по терміну.

– Мабуть так. Щойно було оголошено, через два дні вже була необхідна сума. Дуже дякую від себе і від побратимів всім, хто долучився. Потрібну машину знайшли, мене відпустили її оформити й пригнати. Поїдемо разом з Льошею Горою, він дорогу до Констахи знає, попереднє авто мені приганяв.

– Ти доволі довго в зоні бойових дій. Маєш посвідчення УБД?

– Тільки но отримав, хоча в зоні бойових дій вже десятий місяць. А в ЗСУ вже рік. Посвідчення не давали, бо моє фото чомусь не сподобалося. Прийшлося перефотографуватися.

– Ми розуміємо, як вам важко. А була б твоя воля, що змінив би?

– Складно сказати. Хоча б відпустки були. Це необхідно для відпочинку, перезавантаження. Ворога багато, все небо в дронах, які скидають гранати. Ще й розвідники. Тим не менше, ми тримаємо свої позиції.

– Ти раніше казав, що вас добре забезпечують. Не змінилося?

– Що стосується продуктів, то все є. М’ясо, ковбаси, риба, сир, масло, випічка. Чув, що десь хлопцям не вистачає харчів, ми своїм навіть ділимося з місцевими, що залишилися.

– А хто залишився? Що це за люди? Чим займаються?

– Торгують. Базарчик, якісь крамнички. Аптеки працюють. Але все це зачиняється о четвертій дня. Жодного джерела світла не має бути, повна світломаскировка, за цим слідкує поліція.

А ще багато таксі. Вражає, що вулицями їздять лише військові машини і таксі. Я був у Павлограді, вражало, що багато цивільних авто. Констаха інша.

– Де ти живеш? Які умови?

– Місцева військова адміністрація надає приміщення для житла, але ми з кількома хлопцями винаймаємо будинок зі зручностями, платимо власні кошти. Гарячий душ після повернення з виходу дорогого вартує.

– Приїхав додому. Що вразило?

– Світло з вікон і вуличні ліхтарі.news

Previous articleБув одним з найкращих
Next article82 роки пам’яті
Заступниця головного редактора «УЦ». Родом з Донбасу, з шахтарської родини. Кіровоградщина - історична батьківщина. З вчителюванням не склалося, з журналістикою «потоваришували». Люблю і вмію слухати мудрих людей. І писати про них.
SHARE