16 лютого відбувся традиційний мітинг-реквієм на згадку про безневинні жертви Хащуватської трагедії. 82 роки тому цього холодного зимового дня було розстріляно понад тисячу євреїв, що залишилися в містечку, – жінок, старих, дітей.
Десять років тому на місці їхнього розстрілу – старому глиняному кар’єрі – було збудовано Меморіал Хащуватської трагедії, одну з найбільших пам’яток жертвам Голокосту на території Східної Європи. За ці роки розрісся Парк пам’яті, але кожна катальпа, липа чи горобина пам’ятають руки тих, хто їх садив. Незважаючи на сльоту, алеї та газони тут прибрані ідеально. І в цьому велика заслуга головного будівельника меморіалу Віктора Павловича Бевзенка.
На жаль, постійних гостей – нащадків хащуватців, що лежать у цій землі, цього разу не було (завадили війна та вік), проте на мітинг-реквієм зібрались понад двісті людей. Два шкільні автобуси підвезли на своєрідний урок пам’яті дітей із Гайворона.
Міський голова Гайворона Роман Волуйко, директор КЗ «Хащуватський ліцей» Олена Вдовиченко, сільський староста Сергій Манзюк, головний редактор «України-Центр» Юхим Мармер, що виступили на мітингу, говорили про те, як перегукуються події Другої Світової та нинішньої російсько-української війни, про небезпеку розлюднення та важливість збереження у пам’яті поколінь чорних та білих сторінок історії рідного краю. Діти з Хащуватської школи читали вірші, що крають серце, зворушлива музика старовинної єврейської пісні відрахувала хвилину мовчання, потім усі разом поклали квіти й камінчики…
Фото Ірини Романовської.
“Залізний RUN”