Над чим працюєте, Майстре?

Продовжуємо рубрику, в якій наші земляки, представники різних кіл творчої інтелігенції, розповідають, над чим вони нині працюють, які мають плани, про що мріють. Сьогодні на запитання відповідають…

Кандидатка педагогічних наук, викладачка, письменниця Ірина Небеленчук:

– Працюю нині над матеріалом у колективну монографію, над статтею у науковий журнал, над власним посібником, а ще над створенням сайту, у якому буде відображена науково-педагогічна діяльність. Паралельно редагую поетичну збірку,

За останній час мені вдалося отримати певну суму грошей, які передала бійцям, подарувати друзям підтримку і радість спілкування, допомогти у подоланні негараздів.

Провела наукові та методичні заходи до дня вшанування Тараса Шевченка.

До дощів встигла обробити земельну ділянку для насаджування квітів і дерев.

А мрію про той день, «коли закінчиться війна і хлопці змучені повернуться додому», «коли настане мир і тишина у нашій ворогом нескорений країні!..» (Олександр Рожко). І мрію про те, «як запануєм і ми, браття, у своїй сторінці» (Павло Чубинський). І як разом «ми тую червону калину підіймемо», а «нашу славну Україну розвеселимо» (Степан Чарнецький).

Заслужена артистка України Вікторія Майстренко:

– Дякуючи долі, нині є над чим працювати. За кілька днів прем’єра «Як важливо бути серйозним» за Оскаром Уайльдом, і у мене там дуже цікава роль леді Брекнел. Запрошую всіх. Це постановка запрошеного режисера Ігоря Ортенберга. Дуже цікаво з ним працювати. Потім в постановці Євгена Лавренчука п’єса М. Кропивницького «Перед волею», з нетерпінням чекаю на репетиції, бо задум у нього неймовірний…

Я також задіяна у виставі «Марко Лукич». Задоволена з цього, бо краще бігати, крутитися в роботі, ніж сидіти і чекати, коли ж нарешті випустять на сцену! І в Муніципальному Театрі Сатири готуємо дві нові п’єси! Але не можу передчасно розкривати карти, не було на це дозволу від художнього керівника Романа Бутовського. Але повірте, такого ми ще не робили.

Мрію, як і всі, щоб була Перемога, хоча розумію, що це буде не завтра, молюсь за це. А ще хочу, щоб в театрі корифеїв нарешті припинилися негаразди і скандали. Хочеться стабільності і щоб нічого не заважало творчості, щоб ми не були заручниками чиїхось політичних розбірок, але я, мабуть, ідеалістка.

Директор культурно-освітнього центру «Толока» Валерій Жванко:

– За останній час мені вдалося упорядкувати книжку «”Я все чув, все бачив”. Фрагменти з рукопису Івана Кочерженка (1922-1938)». Вона вийшла у видавництві «Імекс-ЛТД» за сприяння директора СТОВ ім. Шевченка Юрія Анатольєва. Нині займаюсь переддрукарською підготовкою книги «Око бароко», яка продовжить розповідь про «людину бароко» Дмитра Чижевського, його друзів, нашу рідну Олександрію і безмежний зоряний Всесвіт.

У складі робочої групи по підготовці та відзначенню 130-річчя з дня народження Дмитра Чижевського запропонував і вже провів ряд заходів. Один з них – це фотовиставка «Суб’єктність», де представлені світлини дітей у сучасній інтерпретації учнівської шинелі царських часів. Вона експонується у фойє Олександрійського театру. Як автор проєкту за допомогою фотографій я прагну розкрити потенціал нового покоління українців та ставлю питання про вплив уніформи на особистість.

Працюю над новими проєктами, але не буду розкривати секрети, щоб не зурочити. Мрію про їх реалізацію та найголовніше – про перемогу над рашистським агресором.

Викладач дитячої музичної школи №2, керівник гурту «Анатомія стихій» Володимир Лобач:

– Працюю над розвитком музичної терапії від гурту «Анатомія стихій». Знаходжу нові цікаві творчі ідеї для її вдосконалення. А також працюю над новими, надихаючими на життя, музичними творами. Зараз як ніколи важливо дарувати людям любов, добро, радість.

За останній час є багато творчих досягнень, але виділити хотілося б проєкт «Музична терапія від “Анатомії стихій”», який я запровадив у місті в січні 2024 року і проводжу два рази на місяць в Гончаренко центрі. Вважаю терапію актуальною на сьогоднішній день. Люди потребують морального та духовного розвантаження.

Найголовніша мрія зараз – це мир. Бо як буде мир, то з’явиться більше можливостей реалізувати всі свої світлі творчі мрії.