Після того, як «Аталанта» виграла Лігу Європи, а потім «Олімпіакос» став переможцем Ліги конференцій, виникла думка, що, мабуть, це не рік фаворитів. І після першого тайму матчу на «Уємблі» здавалося, що дортмундська «Боруссія» здатна продовжити цю невдалу для номінально сильніших традицію. Але «Реал» спростував надії шанувальників сенсацій своїм 15-м тріумфом у Лізі чемпіонів.
Грецький біль «Фіорентини»
Після фінального свистка матчу на стадіоні клубу «ПАОК» в Афінах за тренера «фіалок» Вінченцо Італьяно було прикро. У другому поспіль вирішальному матчі Ліги конференцій його команда виглядала трохи краще за суперників. Але погана реалізація гольових нагод та бажання вирвати перемогу призвели до прикрої поразки від англійського «Вест Хема» на останній хвилині основного часу та невдачі наприкінці додаткового часу в грі з «Олімпіакосом». «Віола» прагнула цієї вікторії, і не можна сказати, що її не заслуговувала, але, на жаль, двох переможців в фіналі не буває.
Але ж «Олімпіакос», який в середині сезону очолив неймовірний Хосе Луїс Менділібар, також заслужив свій тріумф. Баскський тренер, запрошений у лютому, мав зробити те саме, що й у «Севільї» минулого року: врятувати сезон на внутрішній арені та спробувати проявити себе в Європі. Простота, прямолінійний підхід до гри і атакуюча тактика були дуже доречними. На зміну нестабільності у першій частині сезону прийшла яскрава кінцівка. Зазвичай невдача у боротьбі за титул чемпіона Греції викликає у «Олімпіакоса» розчарування, але цього разу все затьмарив успіх у Лізі конференцій.
Фінал виглядав цікаво та динамічно. Тут, правда, не було особливих тактичних дуелей. Обидві команди грали доволі просто, намагаючись довести м’яч до атакуючих гравців більше за рахунок довгих передач. На початку команді Італьяно не пощастило, коли вони забили, але втрутився VAR. Найкращий шанс відзначитися мав Бонавентура, який бив після відскоку м’яча. Але удар у хавбека італійської команди не вийшов, і юний воротар пірейців Цолакіс легко забрав м’яч. Були свої моменти й у «Олімпіакоса». Але тут надійно діяв голкіпер «Віоли» Терраччано. Перший тайм завершився нульовою нічиєю.
Другий тайм розпочався більш спокійно. Тут уже ніхто особливо не ризикував, намагаючись, у першу чергу, не помилитися в захисті. Та все ж «Віола» мала два шанси. Підвела реалізація, але суперників знову врятував Цолакіс. Підопічні Менділібара активізувалися наприкінці основного часу, коли два стандарти були дуже небезпечними. Та все ж основний час так і завершився без забитих м’ячів – 0:0.
У додатковий час греки претендували на пенальті. Але арбітр Артур Соарес Діаш вирішив, що така гра рукою покарання не заслуговує. Та все ж відчувалося, що кожна з команд не дуже хотіла доводити справу до післяматчевої серії 11-метрових, намагаючись виграти в ігровий час. Тренери вже змінили майже половину своїх складів, але забити ні в кого не виходило. При цьому гра виглядала динамічною і тримала вболівальників у постійному напруженні.
І на 116-й хвилині підопічні Менділібара таки забили. Хеззе зробив проникну передачу в штрафну, а там Ель Каабі випередив опікуна Раньєрі й головою в падінні відправив м’яч у сітку воріт Терраччано. VAR довго переглядав цей момент, і таки 16-й гол в Лізі конференцій марокканського форварда зарахували – 1:0. Аюб був майже непомітним увесь матч, але в потрібний момент свою справу зробив.
«Олімпіакосу» знадобилося 99 років, щоб здобути для Греції перший великий європейський трофей. У квітні пірейці виграли Юнацьку лігу УЄФА, а через півтора місяця відсвяткували перемогу в Лізі конференцій.
Нема засобів проти «Реала»
І все ж таки «Реал» – це неймовірне явище в сучасному футболі. А Карло Анчелотті – найкращий тренер світу прямо зараз. Його команда може грати як завгодно, вона може змінювати тактику, підлаштовуватися під суперника, виглядати невпевнено, але завжди в потрібний час здатна додати й перемогти.
Шлях до фіналу «вершкових» не виглядав блискучим. Мадридці за надійної гри Андрія Луніна ледь пройшли «Лейпциг». Потім, знову ж таки завдяки героїчній грі українського голкіпера та фронтальному захисту, вистраждали перемогу над «Ман.Сіті». Та й успіх у протиборстві з кризовою «Баварією» Томаса Тухеля не був вражаючим. Тому в фіналі з дортмундською «Боруссією» Едіна Терзіча, яка здивувала всіх, коли заслужено вибила з Ліги чемпіонів мадридський «Атлетико» та «ПСЖ», підопічні Карло Анчелотті не були стовідсотковими фаворитами. І перший тайм матчу на лондонському «Уемблі» начебто підтвердив побоювання вболівальників «Реала».
Мадридці виглядали повільними, забагато помилялися й втрачали м’яч, не завдали жодного удару в створ воріт конкурентів й припускалися похибок у захисті. І ще невідомо, як би все закінчилося, якби «джмелі» реалізували хоча б один із своїх трьох реальних моментів. Але Куртуа, який таки вийшов у старті замість загрипувавшого Луніна, діяв надійно, а десь не вистачило реалізації. Нульова нічия більше повинна була задовольнити саме «вершкових».
Але по перерві все змінилося. Мадридці «прокинулися» і стали постійно перевіряти надійність воротаря «Борусії» Кобеля. І ніхто не звернув уваги, як двічі після передач Тоні Крооса на ударній позиції опинявся Дані Карвахаль, для якого це був шостий вихід в основі на фінальний поєдинок чемпіонської Ліги. І з третього разу правий латераль «галактікос» таки забив. Кроос, який грав свій останній матч, точно подав кутовий на ближню стійку, а Дані головою спрямував м’яч у дальній кут. До речі, Тоні двічі блискуче виконував штрафні, але неймовірний в цей вечір Кобель витягував майже мертві м’ячі. Відбивав швейцарський кіпер все, що можна було, і надалі, після пострілів Камавінги та Начо. Хоча Куртуа в одному з епізодів також врятував свою команду після удару в падінні головою Фюлькруга. Але це вже був лише епізод.
Господарем становища цілковито став «Реал», і суперники не витримали. У цілому надійний Маатсен зробив поперечну передачу на Беллінгема. Джуд, який грав із ушкодженням і виглядав не так упевнено, як ми звикли, не міг не скористатися таким «подарунком» і вивів на ворота конкурентів Вінісіуса. Бразилець, який був найкращим на полі в цей вечір, зробив упевнений крок до «Золотого м’яча» і впевнено переграв Кобеля, пробивши у дальній кут. І хоча дортмундці, у складі яких свій останній матч зіграв легендарний Марко Ройс, намагалися ще пручатися й навіть забили, але з офсайду, та піднятися після такого подвійного удару вже не змогли.
Мадридський «Реал» знову продемонстрував, що фінали не грають, а виграють. Після не дуже вдалого першого тайму команда Карло Анчелотті здобула 15-й трофей клубного чемпіона Європи. При цьому мадридці тріумфували в дев’ятому фіналі поспіль, а в ході цього турніру вперше в історії клубу не програли жодного матчу. Наставник «Реала» виграв Лігу чемпіонів вп’яте.
Ну й, завдяки цьому успіху мадридців, донецький «Шахтар» отримав пряму путівку до наступної чемпіонської Ліги. Тож вітаємо Андрія Луніна з блискучим сезоном у складі найсильнішого клубу Європи. Внесок у цю перемогу «Реала» українського голкіпера величезний. А Тібо Куртуа просто поставив ефектну крапку. Браво, «Реал»!
«Терра Україна»: кропивничан запрошують на серію інтерактивних лекторіїв з історії України...