Так, тепер існує таке сузір’я! Відповідний сертифікат був подарований товариством «Агроресурс» в день відзначення 150-річчя з моменту заснування заводу «Ельворті», який починався з ремонтної майстерні. Сузір’я складається з шести зірок, названих найвідомішими марками сівалок, що вироблялися на заводі.
Святкування солідного ювілею заводу «Ельворті» було камерним, зворушливим, дещо навіть сімейним. Так і має бути, коли мова йде про підприємство, на якому, як зауважив начальник Кіровоградської ОВА Андрій Райкович, працював або працює представник чи не кожної родини Кропивницького.
Працювати на «Червоній Зірці» завжди було престижно. Величезні площі, десятки цехів, широкий асортимент продукції, інфраструктура, достойна заробітна плата і перспективи. Ми рідко замислюємося над тим, яку роль зіграв завод в історії нашого міста. Так, знаємо про двох англійців – братів Ельворті, які заснували завод півтора сторіччя тому. А чи знали ви, що старшому брату – Роберту – було тоді 28 років, а молодшому – Томасу – лише 26? І чи відомо вам про те, що майже вся Новомиколаївка була збудована на кошти Ельворті? І навіть сьогодні у дизайні алей парку імені Крючкова можна побачити контури британського прапора. Також була побудована школа №3, профінансовано створення Пашутинського училища, електростанції. І навіть футбольний клуб «Зірка» завдячує своєму народженню футбольному гуртку Ельворті.
Історію заводу досконало знає Павло Штутман, голова наглядової ради АТ «Ельворті». Він провів екскурсію по легендарному 90-му корпусу. Хто старший, пам’ятає, що раніше дуже часто зустрічі призначали «біля 90-го корпусу». Зараз тут облаштована виставкова зала з майже музейними експонатами. Гості побачили, як працюють сучасні верстати, в яких умовах виробляється сільгосптехніка, знана в усій Україні і далеко за її межами.
Віддали данину пам’яті засновникам заводу – поклали квіти до пам’ятника братам Ельворті і відвідали музей. Затишно, красиво, цікаво, пізнавально. Якщо не були – сходіть обов’язково. Історія нашого міста була б іншою, аби не амбітні брати-англійці.
Нетривалі і з мінімумом пафосу урочистості в тій же виставковій залі. Серед присутніх – колишні працівники заводу, ветерани, та ті, хто трудиться сьогодні. Так, колись трудовий колектив налічував більше 10 тисяч чоловік, а сьогодні їх кілька сотень.
Поважні гості дарували подарунки, вручали грамоти, подяки, відзнаки, тепло вітали і обов’язково дякували. Найбільше «дісталося» голові правління-генеральному директору АТ «Ельворті» Сергію Калапі. Він приймав нагороди, адресовані всьому колективу і собі як керівнику. Відтак має іменний годинник від Федерації роботодавців України і почесну відзнаку «Золотий знак “Меркурій”» від Торгово-промислової палати України.
Андрій Райкович у вітальному слові зазначив, що історія заводу «тісно переплетена з історією обласного центру. Знакові імена потужних керівників, велика армія грамотних інженерів, економістів, робітничого класу. Ми завжди називали наші машинобудівні підприємства плечима економіки України. Бажаю стабільної роботи, успіхів, динамічного розвитку. Промислова група «Ельворті» – це наша гордість, наша історія, візитівка Кропивницького, Кіровоградщини й України».
Перший заступник голови Кіровоградської обласної ради Юрій Семенюк підтвердив слова про те, що майже жодна родина кропивничан має стосунок до заводу «Ельворті»: його прадід, дід, інші родичі працювали і за часів братів Ельворті, і на «Червоній Зірці», і на сучасному підприємстві. «Для мене почесно і трохи щемливо, адже ніхто з моїх предків не думав, що я колись буду вітати завод із 150-річчям».
Про те, що історія заводу нероздільна з розвитком нашого міста, говорив і перший заступник міського голови Кропивницького Олександр Мосін. «Велика повага і низький уклін від громади нашого міста всім заводчанам. З вашим підприємством пов’язані не лише робітничі династії, а й династії почесних громадян: Віктор Желтобрюх, Олександр Саінсус, Павло Штутман», – зазначив віце-мер.
Павло Штутман подякував всім, хто «несе цінності і традиції крізь роки та продовжує писати багаторічну історію Ельворті». Побажав добра, злагоди, творчого руху вперед до подальшої інтеграції у світову спільноту з її високим рівнем життя та рівнем особистої свободи. І пообіцяв: «Запевняю вас, що керівництво заводу зробить усе можливе, щоб 200-річчя завод зустрів як лідер галузі сільгоспмашинобудування».
Промені «Світанку»