Усе брешуть календарі

Щоб переконатися в цьому, зовсім не обов’язково перечитувати «Лихо з розуму». Достатньо прокинутися чергового 1 січня та побачити той самий візерунок на шпалерах, пейзаж за вік­ном та новини на екрані. Час продовжує свій хід незалежно від нашого бажання розпочати нове життя саме з цієї дати.

Що принесе нам 2025-й? А точніше, якими подіями продовжиться наше життя найближчим часом? Скільки разів ми намагалися це передбачити, помилялися й знову удавали з себе нострадамусів. Але, як не дивно, нікому ця гра не набридла.

Перша та головна тема – війна. Є реальні шанси (тьху-тьху) зупинити гарячу фазу війни. Людською мовою – припинити стріляти. Не перераховуватиму можливі варіанти та сюжети розвитку подій, нехай цим займаються інші. Тим більше, що користі від цього ніякої. Як і від запитання: хто переміг? Кожен має свою відповідь, свою перемогу: путін впевнений, що покарав Україну, не пустив до НАТО, захопив території, зруйнував економіку. Україна – що вистояла, зберегла незалежність, не стала кількома їхніми губерніями. Для колективного Заходу перемога – перестати ділитися з нами мільярдами доларів своїх платників податків.

Для адекватної людини вихід із ситуації очевидний. Але це для адекватних людей, у тих, хто розв’язав і допустив війну, – інша логіка. Кожен із нас зустрічався з психічно хворими  – ви ж не шукали в їхніх вчинках сенсу? Це саме такий випадок.

І все ж таки шанси зупинити це божевілля є. Вдалося Ізраїлю – вдасться й нам. Дуже хочеться, щоб перемир’я в російсько-українській війні стало реальністю хоча б навесні.

Що далі? А далі – повоєнне життя. Зауважте, не мирне, а повоєнне. Це далеко не синоніми. І це повоєнне життя точно не буде легшим. Війна, яка залишилася в головах мільйонів, прагнутиме вирватися назовні й розірвати те, що не змогли знищити божевільні орки. Додайте до цього неминучі вибори, які й раніше зводилися у нас до пошуку внутрішніх ворогів. Як пригальмувати та убезпечити для суспільства ці процеси, не знаю. Швидше за все, потрібно просто пережити, перехворіти, як гарячкою при ковіді. Добре було б – до кінця зими. Не цієї, а наступної.

Ну, якщо вже сказав це непристойне слово – вибори, то треба продовжувати тему. Це ж мій прогноз – ось і пишу, як бачу.

Не хочу аналізувати, хто стане сьомим президентом України. Набагато важливіше, щоб у країни колись був сорок сьомий президент. Впевнений, головне в цьому питанні – регулярна зміна влади, а не особистість. І монолітних фракцій у Верховній Раді десятого скликання не буде. Юлія Володимирівна буде, а гіперфракцій – ні. Що стосується самого вибору, то особисто я дотримуватимуся поради улюбленого класика: з двох лих вибираю те, якого раніше не пробував.

У новому році нам усім, дай Боже, доведеться відновлювати країну, і гріх не скористатися добрими прикладами. Хоч це й дико звучить: війна дає шанс.

Впевнений, нас зачепить чергова хвиля технологічних новацій. Скільки всього розроблять генії третього тисячоліття – навіть штучному інтелекту не під силу спрогнозувати. Але є розробки, які на підході.

Так, лазерна зброя незабаром поховає війну дронів. Можливо, навіть  2025-го року. А безпілотники нарешті стануть повітряними таксі без таксистів. Ось у чому-чому, а в технічних проривах у 25-му році я впевнений. Тут нас Маск та компанія не розчарують.

Втім, з ідей найбагатшої людини планети для України найважливіші ті, що стосуються  державного управління. Як відомо, Ілон Маск очолить новий департамент урядової ефективності США. Завданням відомства буде «демонтаж урядової бюрократії, скорочення надмірного регулювання, зменшення марнотратів і реструктуризація федеральних агентств». Маск планує скоротити витрати федерального бюджету щонайменше на два трильйони доларів та зменшити кількість чиновників на 70 відсотків.

Оце розмах, я розумію! Але для таких масштабних завдань, окрім початку нового календарного року та свого Маска, треба ще пережити зиму, зупинити війну та не зжерти одне одного. Чого нам усім бажаю!