Судді Кропивницького апеляційного суду не досягли консенсусу, визначаючи запобіжний захід лікареві ВЛК, підозрюваному в здирництві.
11 грудня минулого року в обідню пору кропивницькі поліцейські нагрянули з обшуком в лікарню, де С. працює лікарем-ортопедом-травматологом. С. видав правоохоронцями 16 тисяч гривень, гроші виявилися попередньо поміченими в поліції. Лікареві повідомили, що його підозрюють в отриманні неправомірної вигоди, і затримали.
У повідомленні про підозру ідеться ось про що. Лікар С., залучений до роботи гарнізонної ВЛК, вимагав у військовослужбовця 200 доларів за допомогу у визнанні його обмежено придатним у воєнний час. Військовий повідомив про це поліцію, яка й вручила йому помічені 16 тисяч гривень для передачі лікареві.
Наступного після затримання дня С. постав перед слідчим суддею судом Ленінського районного суду, розглядалося клопотання поліції про взяття підозрюваного під варту на 60 діб. Слідчий суддя визначив запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 гривень. Швидше за все, гроші знайшлися, лікар перебуває на волі.
З ухвалою райсуду не погодився прокурор і звернувся з апеляцію до Кропивницького апеляційного суду. На думку прокурора, до С. слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю вийти на волю після внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів.
23 грудня колегія Кропивницького апеляційного суду розбиралася в претензіях прокурора. І визнала їх безпідставними.
Точніше, такого висновку дійшло двоє із суддівської трійки. Більшістю голосів ухвалу Ленінського райсуду залишено в силі.
Суддя, який не погодився з колегами, виклав свою позицію в «окремій думці» (законом передбачено такі процесуальні документи, хоча в судовій практиці це – рідкість).
«Вражає винятковий цинізм дій підозрюваного, який в період воєнного стану та активних бойових дій держави агресора, перебуваючи в тилу, отримуючи гідну заробітну плату від держави, як лікар та як член гарнізонної військово-лікарської комісії, вимагав у військового захисника, який боронить державу, кошти», – зауважив суддя. На його думку, підозрюваний, перебуваючи на волі, може вплинути на співучасників злочину (яких ще не встановило слідство), заявника та свідків.
Також суддя переконаний: 121 тисяча гривень – замала застава для С., який щомісяця в середньому отримує понад 33 тисячі.
Суддя вважає, що такі судові рішення, як ухвалене його колегами стосовно С., сіють серед військових зневіру в справедливості ВЛК і навіть підривають авторитет нашої держави в світі.
Окрема думка судді не породжує ніяких юридичних наслідків.
Віктор Іваненко, «УЦ».
Цивільна дієздатність: коли настає і в яких випадках може бути обмежена...