«Це не вистава, а шампанське!»

Наші зустрічі з художнім керівником Муніципального Театру Сатири Романом Бутовським напередодні кожної прем’єри вже стали традиційними. Сьогодні бесідуємо про роботу над виставою «Здрастуйте, я ваша тітонька!» за легендарною п’єсою Брендона Томаса «Тітка Чарлея».

– Романе, якою ми побачимо вашу «Тітоньку»? Вона з’явиться у традиційній класичній формі чи адаптованою до сучасних умов?

– Як відомо, матеріал всесвітньо відомого драматурга Брендона Томаса неодноразово використовувався у театрі та кіно. Тому, працюючи над постановкою, я спочатку вагався, чи робити її класичною, чи все ж адаптувати. Широкому глядачеві давно відомий фільм Віктора Титова «Здрастуйте, я ваша тітка!». І найперше, чого я прагнув досягти, – щоб вистава не була схожа на цей фільм. Тобто абсолютно змінити концепцію самої вистави в декораціях, в костюмах, в музичному супроводі. Не можу не погодитися, що музика у фільмі гарна, цікава, як загалом і тексти. Але наразі вони неможливі до виконання. Тому я прийняв рішення адаптувати її, змістити дещо у часовому просторі.

– Тобто у вас немає прив’язки до ХІХ сторіччя?

– Так. Це трохи еклектичний варіант часового вирішення. Це дещо незвичне поєднання епох і поєднання поколінь. В антуражі, в костюмах, у поведінці та характерах героїв проглядають то двадцяті-тридцяті, то сімдесяті-вісімдесяті роки ХХ століття. Тобто візуально взаємодіють чи перетинаються стиль ар-деко та більш сучасний стиль, який уособлює саме тітонька донна Роза д’Альвадорец. Думаю, вийшло цікаво.

– Сподіваюсь, тонкий англійський гумор ви все ж зберегли? Чи додали туди українського?

– Витонченого англійського гумору в перекладному варіанті п’єси я чомусь не побачив. Можливо, треба було читати в оригіналі… Гумор ми передаємо більше інтонаціями, оцінками, діями. А ще через образи, що виникають на контрасті історичних періодів. Ексцентричні ж моменти намагаємось гіперболізувати. Такий гумор більш сучасний.

– Які ще особливості має ця вистава?

– По-перше, це багатолюдна вистава, що не зовсім характерно для нашого театру. По-друге, вона на дві дії, але без антракту. Вона музична та з хореографічними номерами. Вона яскрава. Якщо сценічне рішення декорацій чорно-біле, то костюми дуже яскраві. Це не вистава, а шампанське – ігриста, вируюча, карколомна. Тут киплять людські пристрасті, тут є погоні та перегони.

– То вам для цього вистачило сценічного простору?

– Вистачило. Для цього я впровадив нові елементи сценографії. Це подіуми та сходинки.

– Представте, будь ласка, акторів, які гратимуть цю п’єсу.

– Роль донни Рози д’Альвадорец виконує заслужена артистка України Вікторія Майстренко. Я побачив, що саме вона зі своєю харизмою прекрасно справиться з роллю мільйонерши і поважної дами. Чарлі і Джека, які закрутили цю авантюру, грають Ігор Полевой та Микита Капелюшний. Примітно, що вони товаришують і поза сценою. Ця взаємодія – людська й акторська – чудово допомагає їм справлятися з ролями. На ролі Енні та Кітті – дівчат, які до вподоби цим хлопцям, – я взяв відповідно Олену Табак та Тетяну Копань. У свою чергу в реальності перша є дружиною Ігоря, а друга – дівчиною Микити. Цікавого екстравагантного харизматичного суддю Кріггса грає актор Юрій Тушевський. Тут він прекрасно розкрив свій потенціал, перевтілившись у характерного, гучного, дещо зухвалого британця. Роль полковника Френсіса Чеснея, батька Чарлі, який «не знає слів кохання», виконує Олександр Тесля. Компаньйонка донни Рози, тендітна молода дівчина Елла Делей – Тетяна Циганкова. Роль тітонькі Чарлі я довірив собі.

– Кілька слів про музичне та хореографічне орнаментування вистави.

– Як завжди у наших виставах, тут є хореографічні та вокальні номери. Їх не так багато, але вони змістовні. Музику для вистави я підібрав з репертуару культової групи АВВА. Текст до пісень написав теж я. Все це добре передає як настрій героїв, так і настрій всієї вистави загалом. Хореографічні номери поставила балетмейстерка Мар’яна Опря. Ми вже давно співпрацюємо, і я дуже вдячний, що вона завжди з радістю відгукується. Це допомагає нашим виставам бути більш яскравими, допомагає глядачам зануритись в іншу реальність і відпочити від страшних обставин сьогодення.

– Через об’єктивні обставини прем’єру цієї вистави було перенесено на місяць. Чи не вплинуло це на зацікавленість публіки?

– Приємно відзначити, що прихильники нашого театру зберегли цікавість до цієї вистави. Окрім заброньованих раніше квитків, є певна кількість нових замовлень. Тому ми очікуємо на аншлаг. Прем’єра відбудеться 27 травня. Для мене це символічна дата, оскільки це ще й день мого народження.

– Де ще окрім Кропивницького ви плануєте показати «Тітоньку»?

– Цю виставу ми будемо грати до закриття сезону в липні. А вже на вересень, на відкриття сезону, плануємо гастрольні виїзди, оскільки є вже певні домовленості з різними закладами культури нашої області.