Останні кілька років ми щоліта кажемо, що такої спеки ще не було. І жаліємося один одному, і скаржимося на погоду, і впадаємо у відчай, дивлячись прогноз.
А ще ділимося порадами: треба більше пити рідини – води, холодного чаю, соків; менше перебувати на відкритому повітрі, коли сонце в зеніті; більше – в приміщеннях, оснащених кондиціонерами; частіше приймати прохолодний душ; носити легкий одяг з натуральних тканин…
Є ще одна порада: потерпаючи від спеки, згадати тих, хто на фронті. Всі перелічені вище поради – знущання над захисниками. Рівно рік тому ми робили опитування знайомих військовослужбовців, цікавилися, як вони витримують спеку на передовій. Цього разу запитали одного – Івана Демидова, заступника командира інженерно-саперного батальйону військової частини А4761. Напевне, під його відповіддю підпишуться всі захисники:
– Спека на фронті і спека в Кропивницькому дуже відрізняються. Нехай буде плюс п’ятдесят градусів в тилу, ніж п’ятдесят штурмів тут. Справжня спека – коли «хвиля» на «хвилі», штурм на штурмі. Який душ?! Ми навіть переодягтися не можемо – немає можливості і часу. А в тилу не спека. Це для того, щоб люди пропотіли, щоб відкрилися пори, тіло дихало. Насолоджуйтеся!
Родини зниклих безвісти за особливих обставин отримали право на безоплатну допомогу...