«У кожного з наших прокурорів до 300 проваджень»

Нещодавно в мережі завірусився вельми цікавий документ, який можна назвати списком вимог нового Генерального прокурора Руслана Кравченка до своїх підлеглих. На жаль, жодних підтверджень, що такий лист розсилали в усі обласні прокуратури, у редакції «УЦ» не було. Але не було й спростувань. Довелося довірити перевірку на достовірність штучному інтелекту. ШІ виніс свій вердикт: ознак фейку не виявлено.

Кіровоградський обласний прокурор Ян Стрелюк, ледь глянувши на роздруківку, теж підтвердив достовірність цього тексту. І ми просто пішли по пунктах.

– Яне Володимировичу, пропоную почати з першого пункту списку вимог нового Генпрокурора. Скажіть, будь ласка, ви дійсно вимагаєте від своїх підлеглих дотримуватися дрес-коду та не носити тактичну форму?

– Скажу вам, що одразу після призначення мене на посаду наприкінці лютого 2023 року я на першій, мабуть, нараді наголосив на діловому стилі одягу. У мене самого навіть немає тактичної форми, бо вважаю, що прокурор – це не та особа, яка повинна носити цю форму. Я ще погоджуся, що керівник обласної прокуратури, працівники прокуратури прифронтових областей вдягнені у тактичну форму. Зрозуміло, тому що вони виїздять на місце події, на обстріли й на лінію зіткнення. Військові прокурори також мають на це право, а зокрема у Кіровоградській області – вважаю, що це взагалі недоречно.

– Генеральний прокурор вважає, що всі ключові статистичні показники ви повинні тримати в голові. Навіщо це, якщо є комп’ютер, якщо є смартфон?..

– Ну ви ж не завжди з собою будете мати комп’ютер або аналітичний збірник статистичної інформації. А керівник обласної прокуратури, я впевнений, повинен знати все, що стосується стану злочинності, статистику, принаймні тяжких, особливо тяжких злочинів.

– Наступний пункт вимог Генпрокурора стосується маніпуляцій з перекваліфікацією справ. У нас досить часто траплялося, що люди, які в ДТП вбивали пішоходів, якимось чином виходили сухими з води. Це про це?

– Так, у тому числі й про це. Це також маніпуляції з кваліфікацією кримінальних правопорушень, коли працівники поліції реєструють менш тяжкі кримінальні правопорушення, ніж є насправді. Такий банальний приклад: якщо особа вчиняє розбій – це одна санкція статті Кримінального кодексу, а якщо слідчий перекваліфікує в грабіж, то це зовсім інша історія. Завдання прокурора – слідкувати за правильною кваліфікацією кримінальних правопорушень. Я своїм підлеглим працівникам забороняю йти на угоду з правоохоронцями для кваліфікації менш тяжких кримінальних правопорушень, ніж є насправді.

– Цитую: «У тяжких та особливо тяжких злочинах старші в групі – лише керівники прокуратури». Це стосується і обласного прокурора?

– Так, станом на сьогодні я є старшим групи в 12 кримінальних провадженнях, які розслідуються. За мого процесуального керівництва в минулому і в поточному роках 10 кримінальних проваджень було закінчено й до суду направлені обвинувальні акти.

– Зрозуміло. Далі про порядок направлення справ до суду. «Стаття 309 Кримінального кодексу (незаконний обіг, зберігання наркотиків) – до суду тільки разом зі статтею 307 КК (торгівля наркотиками)». Ми обидва розуміємо, про що йде мова. Роками в нас людей відправляли в буцегарню за те, що в нього в кишені «якимось чином» поліціянти знаходили 6 грамів марихуани.

– Так, і, на жаль, коли мене призначили в Кіровоградську область в 2023 році, ця ганебна практика існувала. Деякі райвідділи поліції дозволяли собі в рік по 40-50 проваджень таких закінчувати. Наразі такої практики не існує, тобто 309-та стаття може бути зареєстрована тільки після документування факту збуту наркотичного засобу.

– Мабуть, головний пункт списку Генпрокурора – це пріоритетні напрямки діяльності. Чи можете ви додати до цього переліку щось, що має специфіку місцеву, суто Кіровоградської області?

– Так, це основні пріоритетні напрями для всієї України. А я б ще виокремив для Кіровоградської області кримінальні провадження у сфері земельних відносин. Враховуючи, що у нас аграрна область, маємо дуже багато маніпуляцій з земельними ресурсами. Тільки за 6 місяців в поточному році ми закінчили 41 провадження у сфері земельних ресурсів. Це стосується маніпуляцій державними реєстраторами. Це також так звана подвійна приватизація земельних ділянок, виділення земельних ділянок в межах лісогосподарського призначення, водного фонду, і самовільне захоплення земельних ділянок. Тобто спектр цих проваджень досить широкий. Тому це для Кіровоградської області також є пріоритетом.

– У нас є такі справи з земельними ділянками, які тягнуться не роками, а десятиліттями. Я розумію, що зовсім не дурні люди все оформлювали по тих законах, що були, але мені незрозуміло, чому прокуратура не проявляє ініціативу в тих випадках, коли людина бере ділянку, підписує домовленість з міськрадою, що тут буде житло чи магазин, чи щось ще. Але проходить два роки – нічого, три, пять років – нічого. Чому не відпрацьований механізм повернення ділянки громаді в таких випадках?

– А я вам поясню. От ви почали правильно, з міської ради, наприклад, у Кропивницькому. Дивіться, ми заявляємо такі позови в інтересах міської ради, а вони в більшості випадків не хочуть цього. Ви ж розумієте, що прокурор може представляти інтереси органу місцевого самоврядування, тільки якщо вона цього бажає, а міськрада не зацікавлена у цьому. Це і є основна проблема.

– Отут би я запропонував вам послуги журналістів. Якщо у вас є така проблема з конкретною ділянкою, яку купив наш олігарх в лапках, і вона пустує, надайте нам інформацію для оприлюднення, і, повірьте чиновники та депутати аж бігом зацікавляться.

– Ми сьогодні ж підберемо два-три кричущі приклади й надамо ЗМІ.

– Домовились. Ще одна болюча тема зі списку Генпрокурора – це робота з бізнесом. Заборонено безпідставно втручатись у діяльність бізнесу, заборонені безпідставні обшуки тощо. Це, я так розумію, отримали всі прокурори?

– Так, звичайно.

– Скажу, що такий хід Генерального прокурора – дуже сильний. А як щодо його виконання?

– На виконання завдання Генерального прокурора Кіровоградською обласною прокуратурою було проведено аудит кримінальних проваджень, які таким чи іншим чином стосуються господарської діяльності підприємств, організацій і так далі. На теренах області ми виявили 1300 кримінальних проваджень, які стосуються діяльності бізнесу. За наслідками цього аудиту ми закрили 533 кримінальних провадження за минулий тиждень. Це більше третини. Тобто ми закрили кримінальні провадження, які не мають перспективи, де ми вважаємо, що немає складу злочину.

– Фразу «кошмарити бізнес» можна потроху забувати?

– Це вчорашній день вже. Якщо бізнес білий і сплачує податки, єдині соціальні внески за працівників, і працівники всі оформлені у нього – тоді це одна історія. Але коли бізнес працює по-чорному, фальсифікують документи, завищують обсяги робіт, з таким незаконним бізнесом ми будемо, звичайно, боротись.

– Пропоную ще трохи на цю тему поговорити. Навіть відійдемо трохи від списку Генпрокурора. Зараз у медіа багато галасу стосовно призначення керівника БЕБу. Скажіть, а навіщо взагалі придумана ця структура? Приведу аналогію, щоб ви зрозуміли мою логіку. Якщо придумали БЕБ, то, мабуть, треба придумати спеціальну економічну прокуратуру та спеціальний економічний суд? Я розумію, що ви офіційна людина. І можете не відповідати…

– Ні, я вам прямо відповім, але це буде моя особиста думка. Тому що створення державних правоохоронних центральних органів – це прерогатива Верховної Ради, Кабміну, президента. Я не можу з точки зору керівника обласної прокуратури це коментувати. Вважаю, що не треба створювати більше інших прокуратур, судів і так далі. Суди загальної юрисдикції можуть спокійно розглядати економічні справи. Але в тому, що такий орган, як БЕБ, потрібен, я впевнений. Ані поліція, ані СБУ, ані ДБР не фахівці у розслідуванні злочинів такої категорії, як наприклад, в ухилянні від сплати податків. А от у Бюро економічної безпеки якраз набрали таких працівників, які розуміють, чим відрізняється ПДВ від податку на прибуток.

– Ну я пам’ятаю, що таке ОБХСС. І що таке податкова міліція… Ще одне питання, яке стосується бізнесу. Досить нерідко буває таке, що прокуратура повідомляє, що вона викрила злісних правопорушників, які скоїли злочин аж на 200 тисяч гривень. І я починаю думати: це розслідували пару місяців, мабуть, людини чотири було задіяно. А зарплата в них від 60 тисяч. То чи вартує воно того?

– А що, 200 тисяч для бюджету – це зайві кошти? Це по-перше. А по-друге, у кожного з наших прокурорів до 300 проваджень, а заробітна плата складає від 38 тисяч гривень. Тобто це неправильне враження, що два місяці слідчі з прокурором справу на 200 тисяч розслідують. Ні, таких проваджень багато.

– Добре. «Прокурор – головна посада в регіоні з координації правоохоронної діяльності».

– Так.

– Абсолютно згодний, але скажіть мені в цьому зв’язку: а як у вас складаються стосунки з головою ОВА, який теж є постаттю №1 в області?

– Що ви маєте на увазі? У нас робочі відносини.

– Нема конкуренції за першість?..

– А як? У нас інша діяльність. У мене правоохоронна, а він – очільник органу державної влади.

– І ніяких непорозумінь?

– Непорозумінь у нас немає.

– Зрозумів. «Судовий залишок. Зменшити кількість нерозглянутих справ у судах».

– Це можу трохи розшифрувати. Я дійсно особисто проводив аудит кримінальних проваджень, які є в залишку в судах. На жаль, я дуже незадоволений судовою системою на Кіровоградщині. Майже немає судів, які розглядають кримінальні провадження в розумні строки. То якісь перенесення, то відпустки, то причини, через які роками слухаються дуже прості провадження. Тому я зараз провів такий аудит, направив завдання керівникам окружних прокуратур дійсно зменшити залишок. Ну не може одноепізодна крадіжка два роки розглядатися! Два-три засідання – і має воно закінчуватися. А в нас роками триває.

– Воєнні злочини. Ви знаєте, багатьом людям незрозуміло, нащо Кіровоградській обласній прокуратурі висувати підозру якимось невідомим нам людям, які живуть в ЛНР, фактично за кордоном. Чи не відволікає це слідчих і прокурорів від основної роботи?

– Я впевнений, що це важливо. Це частина нашої роботи, і ми повинні всі спільно, і не тільки в прифронтових областях, а взагалі вся правоохоронна система України працювати на документування воєнних злочинів. Це ляже в основу матеріалів, які будуть передані в Міжнародний кримінальний суд. А зараз вже й створили за ініціативи Президента України Міжнародний спеціальний трибунал для злочинів воєнної агресії російської федерації. Тому я впевнений, що ця робота не марна.

– «Злочини проти дітей». Це одна з найбільш резонансних тем.

– Саме так. Я особисто опікуюся ювенальним напрямком в Кіровоградській області. Особисто спілкуюсь з дітьми, з фахівцями соціальних служб, служб у справах дітей, з департаментом освіти ОВА. Окрім цього, особисто відвідую місця позбавлення волі й СІЗО, і плюс у нас є ще Центрально-українське професійне училище соціальної реабілітації, де утримуються діти, які вчинили суспільно-небезпечні діяння, до настання віку кримінальної відповідальності. Я особисто є старшим у групі прокурорів в деяких кримінальних провадженнях, які стосуються дітей, особливо тих, де вчинені проти дітей тяжкі та особливо тяжкі злочини. Це зґвалтування, вбивства і так далі.

Зараз вже на всій території України розповсюджений пілотний проєкт щодо впровадження міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини. Ми відкриваємо «зелені кімнати», працюємо з дітьми в обстановці, яка для дитини буде менш травмуючою, за участю психолога. Це дуже важливий напрямок, і він у нас є, і був, і залишиться в пріоритеті.

– Літній період, діти на вулиці. Зовсім недавно був прикрий епізод з побиттям жінки у Центральному сквері.

– Якщо відверто, я побачив цей сюжет і відразу відео направив керівнику окружної прокуратури. Наступного дня цій особі було вже повідомлено про підозру.

– З цією особою все зрозуміло, але там навколо нього стояли…

– Так, усе це знімали на відео неповнолітні. Я вже надав доручення керівнику обласного главку поліції, щоб там були постійні патрулювання, щоб туди виходили представники ювенальної превенції, щоб цих дітей відволікти від негативних проявів.

– Дуже показово, що саме останнім, дванадцятим пунктом вимог нового Генпрокурора є комунікація зі ЗМІ…

– Це не говорить про те, що він найменш важливий…

– Згоден, але все ж він останній. Які у нас, у медійників, проблеми з обласною прокуратурою? Зазвичай нам недостає інформації. Наприклад, коли дають інформацію про якийсь злочин, щось конкретне взяти з вашого пресрелізу неможливо.

– Тут же ж є деякі нюанси: поки особа не засуджена, ми не можемо багато інформації давати щодо їх персональних даних.

– Так виходить, усе місто знає цю особу, знає, що вона скоїла…

– Все ж є презумпція невинуватості по Конституції, розумієте, я не можу до вироку суду назвати прізвище.

– Так і не треба називати його злочинцем.

– Що, писати, мовляв, обґрунтовано підозрюються, так?..

– Авжеж. І таких моментів дуже багато. Яне Володимировичу, ми пройшли з вами всі пункти вимог нового Генпрокурора, і я вам за це вдячний. Але хотів би ще з вами переговорити на досить резонансну тему. Ми, до речі, про неї писали багато. Скажіть, закінчилась історія з прокурорами-інвалідами?

– Ні, ще не закінчилась, вона ще триває.

– І у нас в обласній прокураторі вона також ще триває?

– Так, у нас в обласному апараті 16 осіб з інвалідністю, в окружних прокуратурах – 6. Тобто 22 прокурори загалом на нашу область. Деякі з них вже пройшли повторне медичне обстеження. Вже є випадок скасування інвалідності одній особі. Ще одній особі знизили групу інвалідності з другої на третю. Це все медичні висновки, тому ще триває ця робота.

– Вибачте, а у вас особисто?

– У мене немає інвалідності, скажу відверто. (Сміється.) Навіщо вона мені, здоровій людині?..

– І ви ще не пенсіонер, ні?

– Я пенсіонер вже по вислузі років. Не по рішенню суду, а по вислузі років.

– Як на мене, занадто молодий пенсіонер…

– Ну а як інакше, якщо я вже 27 років в прокуратурі працюю? Але ж я не виходжу на пенсію, тому що в мене є ще сили і бажання працювати.

– І отримуєте пенсію?

– Так, 20 відсотків пенсії, як працюючий пенсіонер, згідно з чинним законодавством.

– Наостанок, які у вас є побажання до преси?

– Побільше інформувати суспільство про діяльність прокуратури, якщо це можливо. Об’єктивно, без компліментарних якихось тез, але об’єктивно. Якщо ми десь помилилися – це про те, що треба висвітлювати. Але у нас є і здобутки. Суспільство про це також повинно знати, я думаю. І якщо є необхідність в отриманні будь-якої інформації, ми завжди її вам надамо. Мабуть, нікому ще не відмовили, жодному журналісту.

– І не в бюрократичному форматі листування?..

– У телефонному режимі швидше. Не треба якихось листів. Не треба взагалі. Звертайтесь.

– Дякую.