Врятувати Котяче Око

Знову пересохло Котяче Око. Півтора місяці тому ще було водоймою, хоч і занедбаною, тепер же через нього можна ходити пішки, але заважає очерет.

Мова – про озеро в Лелеківці неподалік від Гаю Десантників. Котяче Око – народна назва, неофіційна. Як і назва Солдатські ставки, до яких належить Котяче Око. Утворилися вони у 1960-х роках на місці піщаних кар’єрів вздовж Лелеківського струмка. Колись струмок був повноводним, впадав в Інгул, та людям був дуже потрібен пісок, і втрутилися. Під час будівництва дороги на Холодноярській (тодішній Московській) вулиці під нею поклали трубу, щоб перетікала вода. Труба виконує свою функцію нечасто, лише під час повіней, бо струмок пересох. Пересихає час від часу й Котяче Око. А при належному догляді було б окрасою околиці. Недарма тут побудувалися і продовжують будуватися найбагатші, найвпливовіші з кропивничан.

І не всім байдуже до Котячого Ока. Підприємець Василь Рубан подбав про благоустрій, у 2017 – 2018 роках завдяки йому біля водойми покладено бруківку, облаштовано дитячий майданчик, він організовує регулярні прибирання території. Ставши 2019 року депутатом міської ради, порушив питання про порятунок місцевих водойм, які заростають очеретом, зокрема й Котячого Ока, про належне утримання зелених насаджень поряд з ним. Тепер лісопарком «Сосновий» і Гаєм Десантників відає КП «Благоустрій», догляд за ними фінансується з міського бюджету. Були надії на передання комунальникам й Котячого Ока. Завадила війна.

За словами Рубана, перш за все Котяче Око потрібно легалізувати як водойму (бо поки що це – безгоспна калюжа), а вже потім розчищати джерела, боротися з очеретом тощо. Легалізація водойми дозволила б залучити до порятунку озера німецький фонд екологічного спрямування.

– Веду переговори з представником фонду. Він каже: коли буде документація на водойму, фонд профінансує 70 відсот­ків робіт, решту має оплатити з бюджету Кропивницька міська рада. Розумію, що війна, і не можу сильно наполягати. Але треба документацію виготовити.

Віктор Іваненко, «УЦ».