Важке золото Геннадія Тимофеєва

У квітні цього року ми вже розповідали про кропивницького представника гирьового спорту Геннадія Тимофеєва та його нелегкий шлях до яскравих перемог. Тоді учень Сергія Шевченка здобув упевнену перемогу на чемпіонаті Європи. І ось зараз, після завершення чемпіонату світу в польському місті Каліш, ми знову можемо вітати нашого земляка з черговим тріумфом.

У ваговій категорії до 95 кг, працюючи з гирями вагою 32 кг, вихованець кропивницької ДЮСШ-1, спортсмен-інструктор СК Національної гвардії України був першим у ривку (213 підйомів), посів третє місце в поштовху (127 підйомів) й за сумою двоборства (233, 5 очка) вкотре вже став чемпіоном світу, вигравши головну золоту медаль. Тож після повернення кропивницького атлета з Польщі ми попросили Геннадія Тимофеєва поділитися своїми враженнями.

– Ви рахували, яке це вже золото чемпіонату світу в вашій кар’єрі?

– Десь, я думаю, 15-те. Але в різних вікових категоріях. Я ще минулого разу вам казав, що своїх медалей не рахую. Для мене головне – кожного разу працювати на межі можливостей та покращувати свої результати.

– Коли ви вирушаєте на змагання, відчуваєте, що їдете за черговою перемогою, і що вас мотивує?

– Я займаюся вже 18 років. І кожен виїзд – це новий виклик, і щоразу, можете не вірити, завжди було страшно. Величезне хвилювання є завжди. Але якось борюся. Я ніколи не їжджу за перемогами. Я їжджу за результатом. А результат, як показали чергові змагання, приносить звитягу. І передати ті відчуття, які тебе охоплюють, коли все зробив гарно, просто неможливо. Ну й особливі емоції – це коли на найвищій сходинці п’єдесталу ти слухаєш наш славень, співаєш і бачиш, як догори підіймається наш синьо-жовтий прапор. Тут гордість переповнює ще й за те, що дещо гарне зробив для рідної України.

– Чим запам’ятається ця світова першість?

– Цей чемпіонат світу дуже відрізнявся, наприклад, від минулого року. Тут більше було учасників. У тому році десь 350 спортсменів змагалися. А цього разу – вже за 500 спортсменів із 27 країн світу заявилися. У моїй категорії в ривку нагороди виборювали до 20 учасників. Я замітив тенденцію, що коли росіяни від нас пішли, то кількість гирьовиків із Європи та Америки збільшилася. А ще зараз доволі багато вболівальників за змаганнями спостерігали. Українців було чимало. Їх підтримка нас надихала. Кропивничан на трибунах не помітив. А ось на заправці біля комплексу, де проходили змагання, куди я вийшов випити кави, таки зустрів земляка. Так що наші люди є всюди.

– Як оцінюєте свій виступ?

 – Дивіться, цього разу в принципі результат хороший. Особливо якщо враховувати, як важко ми добиралися до місця події. Ми на кордоні нашою делегацією в 100 чоловік перебували 12 годин. А взагалі поїздка до Польщі в нас 35 годин вийшла. Ми о 23 годині приїхали до Каліша й відразу пішли на зважування. А зранку вже виходили на помост.

Стан, звичайно, був просто вбитий, і сил, як здавалося, не було взагалі. Тож думав, що результат буде, скажімо так, посередній. Але все вийшло значно краще. У поштовху я зафіксував 127 підйомів. Найкращий же результат у цій вправі в моїй кар’єрі – 130 підйомів. Тобто, 127 – це близенько, геть близенько в принципі вийшло. У ривку так само, я показав дуже гарну форму – 213 підйомів. А кращий у мене – 216. Так що я вважаю, що при таких умовах і як та дорога нас вимотала, то це надзвичайно гарні результати.

Наприклад, у нас норматив майстра спорту України міжнародного класу – 195 балів. А в Польщі я зробив 227,5 балів. Якщо майже на 30 балів перевищив цей показник, то, мабуть, виступив гідно.

– А як виступила збірна України?

– Наша команда виграла загальний залік. Разом ми вибороли 135 медалей (112 золотих, 12 срібних та 11 бронзових) на світовій першості серед дорослих, юніорів та юніорок, старших юнаків та дівчат 16-18 рр. та молодших юнаків та дівчат 14-16 років. Друге місце в господарів змагань – поляків, а третіми фінішували гирьовики з Латвії.

– Загальний рівень результатів та конкуренція зростають?

– Безумовно. У моїй категорії в поштовху, де я розраховував на перемогу, вдалося посісти лише третє місце. Добре, що запасу в ривку вистачило для золота в двоборстві. Але латиш у поштовху виглядав дуже потужно, і надалі буде ще складніше.

– Зупинятися на досягнутому ви не збираєтеся?

– Я ще не втомився від улюбленого виду спорту. І до того ж дуже приємно відстоювати на міжнародній арені честь України. Ми відчуваємо, як нас поважають. Тому просто повинні доводити, що Україна – це країна переможців.

 Дай Боже, щоб здоров’я не підводило. Буде здоров’я – будемо надалі піднімати наш прапор на європейському та світовому рівні.

– Які змагання попереду?

– Через тиждень вже Кубок України. Так що пару днів було на відпочинок, і знову вийшов на тренування. Потрібно й там порадувати своїх уболівальників.

– І наостанок скажіть, чи є олімпійські перспективи у гирьового спорту?

– Ми всі про це дуже мріємо. Але поки що про це мова не йде. Найближче завдання – включення до програми Всесвітніх ігор. Це найголовніші світові змагання в неолімпійських видах спорту. Це значно підвищить рівень гирьового спорту в Україні та у світі.