5 лютого відбувся перший в нинішньому році обмін полоненими. З російського полону повернулося 157 українців – солдати, сержанти, офіцери ЗСУ, нацгвардійці та прикордонники. Більшість перебувала неволі з 2022 року. Cеред визволених є наші земляки.
Віктору Бережнову – 27 років. Воював у складі розвідувального підрозділу 92-ї окремої механізованої бригади на куп’янському напрямку. На початку жовтня 2022 року зник безвісти. Повернувся з полону. Велика радість для рідних і близьких, всієї Гайворонської громади.
Сергій Лайкін, житель Нової Праги Олександрійського району, воював у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Теж перебував у полоні майже чотири роки, з березня 2022-го.
Дмитро Зайцев родом – із села Федоро-Шулічного, підпорядкованого Долинській міській раді. Служив у Національній гвардії. На початку великої війни опинився в полоні, захищаючи Маріуполь. Минулого тижня в Інтернеті поширено відео про те, як долинська волонтерка Олена Зайцева приїхала в Чернігів зустрітися із сином Дмитром, визволеним з полону. У Чернігові він має пройти реабілітацію.
Артем Швидкий – з Йосипівки, підпорядкованої Вільшанській селищній раді. Воював у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти. У полоні опинився 12 квітня 2022 року. У терористичному угрупованні «ДНР» відбувся «суд» над Артемом, вирок – 28 років увʼязнення. А минулого тижня громада привітала його з поверненням.
Дмитру Добровольському – 24 роки. Родом – з Губівки, підпорядкованої Компаніївській селищній раді. Захищав Україну бійцем 56-ї окремої мотопіхотної бригади, опинився в полоні. Майже через чотири роки повернувся.
Олександр Ромашин – із селища Олександрівки. Воював у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Навесні 2022 року опинився в полоні. У листопаді 2023-го так званий суд так званої ДНР призначив Олександрові 30 років увʼязнення. Олександрова мати брала участь в акціях на підтримку полонених, які проводяться в Олександрівці. Дочекалася.
Владиславу Кулику – 29 років, він – із Красносілля, підпорядкованого Олександрівській селищній раді. Воював у складі 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя». Опинився в полоні. У вересні 2023 року загарбники призначили Владиславові довічне ув’язнення. Повернувся з полону минулого тижня.
Олександрійцеві Олександру Бараннику – 50 років. У лютому 2020 року уклав контракт з військом. Служив командиром мотострілецького відділення у 56-й бригаді. У перше літо великої війни опинився в полоні. Дружина Любов дізналася про це з відео, опублікованого росіянами. Просто впізнала свого чоловіка. Чекала понад три роки. З поверненням Олександра вітає вся Олександрійська громада.
Олег Рибалка – теж олександрієць. Потрапив у полон у 1 квітня 2022 року. Минулого тижня його дружині Альбіні повідомили про повернення чоловіка на територію, підконтрольну Україні.
Юрій Ткаленко (на знімку), старший матрос, – із міста Благовіщенського. Потрапив у полон 22 квітня 2022 року, перебуваючи у Маріуполі. З приводу його повернення міська рада опублікувала привітання: «Вітаємо Героя-земляка на рідній землі. Доземний уклін за стійкість і мужність. Віримо та чекаємо вдома всіх наших Героїв!».
Володимир Панчу – з Верблюжки, підпорядкованої Кам’янецькій селищній раді. Воював у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. У полон потрапив 2022 року під час оборони Маріуполя, і тільки 5 лютого 2026-го відбувся довгожданий обмін.
Руйнівна сила брехні