Від батька до сина

Лише втретє в Україні відзначається День фермера. Свято встановлене в 2020 році президентом України, ураховуючи значення фермерських господарств для розвитку сільського господарства України. Гучних гулянь не було – війна. Але обласна влада все-таки відзначила «винуватців», причому оригінально.

За словами директора департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської ОДА Валерії Фурманової, у цьому році було вирішено започаткувати нову відзнаку – «Фермерська династія». Її вручив начальник обласної військової адміністрації Андрій Райкович тим, хто перейняв фермерську справу від батька, хто працює безпосередньо на землі. Таких було семеро, серед них – одна жінка. Світлана, навчившись у батька, фермера Володимира Рибінського з Кропивницького району, і комбайном може керувати, і за кермо трактора сісти.

Олексій Цокалов, голова обласної асоціації фермерів,зазначив: «Спадковість поколінь має значення і в хліборобській справі. Це традиції, від діда, батька, які стають важливими, формують світогляд та націю. Бачу свою місію в тому, щоб до нашої справи стали діти. Ми повинні вчасно передати естафету, не мислити комплексами, що я ще можу скільки зробити. Діти набагато активніші й креативніші».

Усього на Кіровоградщині 2600 економічно активних фермерських господарств, які виробляють 20 відсотків аграрної продукції області.

Андрій Райкович подякував фермерам за внесок у спільну справу, за те, що в складні часи люди самовіддано продовжують працювати на землі, підтримують тих, хто сьогодні на захисті Батьківщини, допомагають соціальній сфері, тимчасово переміщеним особам.

Попереду жнивна кампанія, яка в умовах воєнного стану та обмежених ресурсів буде непростою та ризикованою. На скромних урочистостях аграрії ділилися новинами з «польового фронту», підтримували один одного, радилися.

Ольга Голобородько, голова ради сільгосптоваровиробників області, наостанок зазначила: «Складно, але на місці не стоїмо, вивчаємо шляхи переробки зернової продукції: виготовлення макарон, випічки хліба. Можливість реалізовувати сьогодні сировину на експорт за прийнятними цінами майже відсутня, тому й розглядаємо варіанти просування на внутрішньому ринку. Продовжуємо хліборобську справу, а як же без цього?»