З дітьми і для дітей

Що вони роблять в тих громадських організаціях? Грантоїди! Дурнею маються!.. Нерідко подібне можна прочитати або почути. І можна повірити, допоки не станеш одним з них – представником громадської організації.

Авторка цих рядків дуже давно (журналістика пов’язала) знає Любов Лук’янцеву. «Журналісткували» разом, потім Лук’янцева стрімко увійшла в громадський сектор. Це була асоціація «Громадські ініціативи», яка протягом багатьох років не зрадила ані назві, ані принципам. На початку цього року «ініціативи» стали партнерами всесвітньо відомого гуманітарного фонду Save the Children.

Про них багато що можна прочитати в Інтернеті. Найголовніше те, що цій організації більше 100 років, вона орієнтована на дітей, підлітків, їхні сім’ї, її представники завжди там, де страждають діти, їхня місія – допомогти, зарадити, відволікти від війни дитину. До цієї місії долучилися «Громадські ініціативи» Кіровоградщини.

«Простір, дружній до дітей». Такі вивіски можна побачити на входах в локації за адресами: Гагаріна, 16б та Каденюка, 2а. Саме там збирають, гуртують, надихають і відволікають від, на жаль, воєнного повсякдення дітей Кропивницького. Різноманітні програми: рухатися, змагатися, малювати, ліпити. Навіть з батьками спілкуватися. Програма «Позитивне батьківство» має успіх: її учасники відзначають, що знайшли відповіді на свої «батьківські» запитання.

– Унікальність цього проєкту в тому, що він спрямований на всіх без виключення дітей і батьків, – зауважує Любов Лук’янцева. – Наші заходи мають системний, навіть терапевтичний характер. Ми не один раз проводимо «активність», типу для «галочки», а є певний цикл, протягом якого дитина може емоційно стабілізуватися. Для однієї дитини це може бути 16 активностей, в залежності від програми.

Є ще одна унікальність цієї програми. Діти під час занять забезпечені абсолютно всім. Ліпити? Пластилін. Малювати? Папір, фарби, пензлики, олівці, пастель, фломастери. Орігамі? Матеріал для творчості в наявності.

Стосовно цього проєкту є відгуки батьків – це обов’язкова складова програми. Дякують. Пишуть (є спеціальна скринька), що дитина змінилася, розкрилася, стала відвертішою. Це приємно.

Тепер про особисте. Три програми я (автор публікації) взяла на себе. Зараз вигадаю слово: «підвзяла». В проєкті Save the Children, партнером якого є «Громадські ініціативи», маю право проводити навчання за програмами, з яких є сертифікат. Тренінги були змістовними, серйозними, з кваліфікованими тренерами. В підсумку можу бути фасилітаторкою. Хоча я – кофасилітаторка. Головну роль грає моя колежанка Марина. За нею майбутнє наших дітей, бо вона знає, як з ними поводитися.

За будь-якою програмою працювати з дітьми весело, але відповідально і, вибачте, стрьомно. Вони такі пронизливі! Відчувають настрій, навіть погляд. І є дуже чутливі моменти. Малюємо мрію – всі малюнки жовто-блакитні. Звучить сирена – збираються в укриття, один хлопчик з українським прапорцем. Вчителька каже, що завжди так робить…

Ми маємо корпоративний дрес-код: червоний верх. Якось в ліцеї Компаніївки наші п’ятиклашки, побачивши, що ми зайшли, вигукнули: «Люди в червоному!»

Любов Лук’янцева звертається до структур, які можуть сприяти співпраці з Save the Children, партнери «Громадських ініціатив» у тому, щоб відкрили двері, запросили. Ви будете вражені результатом. Неодмінно позитивним.