«Талантище! Але характер мав складненький»

Минулого тижня у галереї «Єлисаветград» відбулася презентація книги «Медальєр В’ячеслав Попов». Книга власника цієї галереї і мецената Миколи Цуканова продовжила серію видань про непересічних особистостей нашого краю, людей, для яких служіння справі, зокрема такому рідкісному виду мистецтва, стало сенсом всього життя.

Як наголосив на початку презентації автор видання: «Таких людей в Україні дуже і дуже мало. З В’ячеславом Васильовичем ми були знайомі років двадцять. Дуже цікава людина. Медальєр – це людина, яка повинна бути і художником, і архітектором, і скульптором, інженером й істориком. Ця професія сьогодні забута. Створити медаль – це великий труд. В’ячеслав Васильович розповідав, що на деякі медалі у нього пішло три роки.

Ця книжка повинна була вийти ще 2022 року. Але ті, хто знають В’ячеслава Васильовича, мабуть, погодяться зі мною в тому, що характер у нього твердий, впертий. Це людина, яка звикла, щоб все було за його порядком. І коли книжка вже була готова для друку, наступного дня зателефонував В’ячеслав Васильович і висловив нові зауваження та побажання. Пройшло кілька років, і я почав хвилюватися, бо дав йому слово, що книжка вийде за його життя».

Та попри все книга, хоч і невеликим накладом, але побачила світ. Автор подарував її кільком обласним музеям, Світловодському міському краєзнавчому музею, кільком бібліотекам, знайомим та друзям покійного Майстра. Найближчий серед них – світловодський художник Анатолій Сіромаха.

«Художник, скульптор, мислитель в одній особі – це творець. Це добре видно з робіт В’ячеслава Васильовича. Графіка – взагалі своєрідний і специфічний жанр. Фарбами там глядача не зупиниш. Там потрібен зміст. Якщо у живопису ми використовуємо палітру, то у графіці все набагато складніше. У медальному мистецтві – тим більше. І Бог дав такий талант В’ячеславу Васильовичу. Талантище! Але характер мав складненький…

Він залишив потужний слід на цій землі, створивши велику кількість медалей. Вони повинні стати надбанням людей, надбанням галерей і музеїв. Мені не байдуже, що Почесний громадянин Світловодська не представлений у нашому музеї. Але я обіцяю: ми докладемо усіх зусиль, аби в нашому краєзнавчому музеї з’явилася хоча б невелика експозиція нашого художника-медальєра», – наголосив він.

Нагадаємо. В’ячеслав Попов народився 1937 року в Херсоні, у 1957-му закінчив Дніпропетровське державне художнє училище, за фахом – «скульптор» Заслужений художник України, член міжнародної Федерації медальєрів (FIDEM, Париж). Брав участь в закордонних, вітчизняних і місцевих виставках. 2013 року став лауреатом обласної премії в сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Осмьоркіна в номінації «Національна традиція». Пішов з життя 31 жовтня 2023 року.

Пам’ятні медалі В’ячеслава Попова зберігають музей Ермітаж, музей Т. Г. Шевченка (Київ), музей-заповідник «Чигирин», Державний історичний музей (Москва), Історичний музей (Суми), Музей медалі міста Лейден (Нідерланди), Французький монетний двір (Париж), а також у кількох приватних зібраннях.

На презентації своє слово сказали літературний редактор книги Любов Попович, голова обласної організації НСХУ Андрій Хворост, директор обласного краєзнавчого музею Борис Шевченко, заступниця директорки обласного Музею мистецтв Ганна Осіпова.

Усі зійшлися на тому, що В’ячеслав Попов насправді був людиною високообдарованою, творчою, наполегливою і дуже харизматичною.