Вона то впаде з полиці, то неочікувано з’явиться перед очима, наче постійно проситься до рук. Так пояснила чергову презентацію своєї книги «Корида» письменниця Елеонора Бєльська, в миру Олена Баранова. Третя в цьому році, включаючи публіцистичну книгу «Наші. Код успіху», презентація відбулася днями в обласному Музеї мистецтв і знову зібрала колег, друзів і рідних письменниці.
«Корида» вийшла накладом 500 примірників за державний кошт ще 2021 року завдяки реалізації Комплексної програми сприяння розвитку громадянського суспільства, інформаційної сфери та книговидання у Кіровоградській області. Цей наклад було розіслано в бібліотеки нашої області. Ще 500 примірників Олена Баранова видала власним коштом. Перша її презентація пройшла в січні 2022 року в обласній бібліотеці для юнацтва. Як наголосила авторка, «Корида» користується великим попитом у читачів.
Книга складається з двох повістей і семи оповідань. Пані письменниця не полінилася переповісти сюжети кожного твору, коли представляла свою книжку.
Після Хемінгуея описувати кориду – справа невдячна. Але наша письменниця ризикнула взяти на себе цю місію. Вона запропонувала своє бачення (цитую): «Корида – це не для слабонєрвних. В Іспанії корида затверджена ще з першого тисячоліття нашої ери. Вона має сакральний зміст. Тому що бик… він уособлює темні сили. І перш за все, смерть. Тореадор – це життя. Тобто темрява і світло. І саме на арені, на кориді відбувається цей поєдинок, двобій світла і тьми, життя і смерті. Мета цього дійства – визвати катарсис, очищення. І оті двадцять п’ять тисяч людей… Не тільки іспанців, туди їдуть зі всього світу люди, чия душа потребує очищення, звільнення від якихось хвороб, думок. При такому стресі виділяється така кількість гормонів, що дехто одужує сам собою, а дехто, на жаль, цього не витримує і наслідки значно гірші». Ось такий філософсько-медичний епікриз пролунав на презентації.
А ще там з’ясувалося, що сама пані Олена в Іспанії не була, кориду бачила лише на екрані, а сюжет цієї повісті подарувала їй донька Наталія, яка насправді бачила кориду на власні очі і ще раз емоційно поділилася своїми враженнями з присутніми.
«Моя книжка від мене вимагала не тільки зустрічі з читачами, не тільки ще одної презентації, вона вимагала з мене екранізації. От така невгамовна енергія у цієї книжки. Мені навіть здається, вона чекала зустрічі з прекрасним творчим, дуже натхненним, дуже молодим енергійним, дуже не схожим ні на що інше колективом – це творче об’єднання «Кропива», – інтригуючи заявила на початку презентації письменниця.
Наперед скажу, одна глава повісті таки була екранізована в інтер’єрі одного з номерів готелю «Государь». Як – то вже інше питання. Питання рівня художніх смаків і поглядів на мистецтво. Будь то кіно, театр чи література.
Як і очікувалося, екранізацію похвалила авторка та сам В’ячеслав Вандрашек, який ініціював створення ТО «Кропива». Він був у захваті від повісті і навіть висловив припущення, що згодом з’явиться «повний метр», який зніматимуть в Іспанії. На жаль, той, хто вже фінансував і можливо буде фінансувати втілення цього задуму, на презентації не був присутній.
Попри деяке соціально-політичне підґрунтя цієї презентації, побувати на ній було варто хоча б заради фламенко.
Руслан Трипільський.
Книга, що сама напросилася на презентацію