Чим краще врожай, тим більші витрати

00:28
621
views
Фото Олексія Каприці, «УЦ».

З наближенням до закінчення жнив стало зрозуміло, що цьогорічний урожай, незважаючи на надзвичайно сприятливу весну, все ж не виправдав сподівань аграріїв. Про це на сторінках «УЦ» говорили науковці, зазначаючи, що вплив на якість і кількість зерна мали як глобальні, так і локальні чинники, тобто надмірна зволоженість всюди, а також буревії та град у багатьох господарствах. Тому ми маємо йти не до рапортуючих чиновників, а до виробників, щоб мати уявлення про врожай в окремих господарствах чи місцевостях, які колись мали статус компактних районів.

Попри наші побоювання, директор ПрАТ «Бобринецька сільгосптехніка» Анатолій Цесарський зразу задав позитивну тональність розмови:

– Рік виявився, слава Богу, вдалим, можна сказати, хорошим, кращим, ніж було раніше. Порадувала врожайність, але не втішає, що, у порівнянні навіть з минулим роком, дуже підскочили ціни на мінеральні добрива, буквально на 5-6 тисяч гривень на тонні. Є й 13 тисяч гривень, і 19 тисяч, і більше.

– Але ж і пшениця подорожчала?

– У порівнянні з минулим роком, пшениця подорожчала на 300-400 гривень, але почалися гойдалки. Ось вона нібито подорожчала до 7 тисяч з гаком, а за цю ніч ціна впала на 500 гривень на тонні. Немає, як кажуть, стабільності. Якість зерна теж бажано мати кращу, бо, у зв’язку з рясними зливами, трішки знизилась класність пшениці – більшість іде 4 класу, тому що дощі вимили білок. Але сподіваємося й на інші посіви, бо види на врожай ніби гарні й на соняшник. Сподіваємось, що погода дасть зібрати і ціни на нього теж будуть достойні.

– А що з цінами на запасні частини та пальне?

– Хочу сказати, що ціни також дуже зросли, і горючка теж подорожчала, у порівнянні з минулим роком – на 3-4 гривні за літр. Так, дуже подорожчало.

– А що з обслуговуванням техніки, з ремонтами?

– Складно, наприклад, щоб зробити невеликий ремонт трактора «Джон Дір», як довелося нам, то ремонт двигуна обійшовся в 400 тисяч гривень.

– Ого! Це дрібний ремонт?

– Так, такий дрібний ремонт обійшовся нам у 400 тисяч гривень з гаком. Так що є куди дівати гроші.

– Тобто й урожай є, і затрати зросли?

– Так, вони ніби якось відчувають, як тільки є врожай, давайте ми з вас, як кажуть, злупимо й піднімемо ціни на ті ж запасні частини, і одразу ж піднімають.

– А що з урядовими допомогами аграріям, якісь державні програми є?

– Та немає нічого. Немає компенсацій, як колись було за добрива, нам в 2010-11 роках компенсували, якщо ми купували добрива українських виробників, нам 100 чи 200 гривень на тонні компенсували, на той час 200 гривень – це теж були гроші. Зараз, якщо й дають 20% компенсації за придбання вітчизняної техніки, але ж якість бажано мати кращу. Це трактори МТЗ, культиватори, плуги…

– Це ніби й не така складна техніка – плуги та культиватори. Це та програма підтримки вітчизняного виробника, на яку уряд виділив один мільярд гривень?

– Так, але бажано мати кращу якість. Якість металу не витримує, тому ці 20% компенсації я за півроку добираю запчастинами, і воно виходить так на так.

– А що по Бобринеччині, ви ж тримаєте зв’язок з фермерами?

– Непоганий урожай, непоганий. Я розмовляю з тими, хто має 300-500 гектарів і більше, вони задоволені врожаєм, особливо в порівнянні з минулими роками. У кого й 100 гектарів, теж задоволені, бо врожай кращий, ніж був у посушливі роки.

– Таки краще з вологою, ніж без неї…

– Звичайно, бо як би ми не хотіли, але без води ми ніколи не обійдемося, ніколи в житті! Чим більше води, тим кращий результат. Трішки при збиранні завадили буревії, поваляли ячмінь, але ми на це вже не звертали уваги, тому що врожай таки кращий за минулорічний, і ми цьому раді.

– Ви нас заспокоїли, але ж є інші проблеми?

– Найбільша проблема – щоб у країні були порядок і дисципліна. Найголовніше – це дис-ци-плі-на! Так, і щоб не було рейдерства, бо дивлюся, що в Інтернеті вже повідомляють про випадки на Вінниччині, Херсонщині, Миколаївщині. Потрібні дисципліна й жорсткі покарання за такі спроби.

– А ринок землі ви якось відчули?

– Поки що ні. Немає ажіотажу, типу: я продам, займайте чергу, немає. Хто хотів, той продав уже давно, між нами кажучи, а хто хоче продати, той подумає, а хто хоче залишитися зі шматком хліба на все життя, і для своїх нащадків теж, він продавати не буде, а буде передавати з рук в руки.

– А як іде підготовка до наступного врожаю, зважаючи на подорожчання?

– Зараз готуємося до осінньо-польових робіт, іде підготовка до сівби озимої пшениці, озимого ячменю. Закупили місяць тому добрива, по 20 з половиною тисяч гривень за тонну, пальне наперед не закуповуємо, бо трактора зараз працюють у полі, готують площі на вересень. Так що відпочинку немає.

– А обжинки справляли?

– Поки що ні, мабуть, будемо святкувати по закінченні року. Люди відчують і по зарплаті, і зерна дамо робітникам, а пайовикам, я думаю, теж трішки піднімемо плату за оренду, бо в минулому році була засуха, а в цьому році таки врожай, тому на якусь копійку отримають більше, ніж у минулому році. Дай Бог, щоб такий урожай був завжди, і можна було б жити…