Обмежений проїзд

11:30
592
views

Кропивницький міськвиконком невдовзі має розглядати важливі для пасажиропотоку рішення стосовно вартості проїзду в пасажирському транспорті та одночасно – обмеження в часі пільгового проїзду в комунальному транспорті. Нагадаємо, такі обмеження діяли на період жорсткого карантину, але були оскаржені в суді.

Ці рішення мають розглядатися на найближчому засіданні виконавчого комітету Кропивницької міської ради, яке заплановане на середину вересня. І знову потрібно сказати, що держава вкотре перекладає тягар вирішення проблем на плечі місцевих громад, так би мовити, зворотній бік децентралізації. Це стосується цінової політики, гарантованих державою пільг та заходів по боротьбі з Ковідом.

Цікаво, що мій перший у цьому році матеріал для «УЦ» теж стосувався підвищення вартості проїзду в міському пасажирському транспорті, що й було здійснене в березні. Тоді вартість проїзду в комунальних тролейбусах зросла до 5 гривень, в автобусах – до 6 гривень, а маршрутчики задовольнилися вартістю квитка в 7 грн. Зазначимо, що маршрутчики-«далекобійники» до найближчих сіл везуть за 10 гривень. Таке підвищення обумовлювалося зростанням затрат на паливно-мастильні матеріали, комплектуючі, електроенергію та підвищення розміру мінімальної заробітної плати. Іншими словами, якщо зріс добробут, то й вартість послуг та товарів теж має зрости, у чому ми незабаром і пересвідчилися.

Виходить, що держава за останній рік максимально лібералізувала цінову політику, як у випадку з енергоносіями, бо якщо газ, яким користуються маршрутчики, у минулому році коштував 10 гривень, то зараз – майже 21 гривню! І так по всім позиціям формування вартості послуг. Звідси й тарифне нетерпіння перевізників, які, не дочекавшись нового року, вже б зараз хотіли возити нас за 10 гривень. Звідси й бажання КП «Електротранс» збільшити вартість проїзду в тролейбусах до 7 гривень, а в автобусах – до 8.

Ці пропозиції будуть розглядатися на вересневому виконкомі, і не обов’язково їх задовольнять у повному обсязі – досвід говорить на користь компромісу, тобто підвищення вартості проїзду на якусь середню величину, можливо, на гривню чи півтори. Але це буде відчутним ударом по гаманцю середньостатистичної родини, де пасажирами можуть бути 2 або більше людини.

Усе це відбувається на фоні зменшення в три або й у чотири рази кількості пасажирів внаслідок запроваджених урядом обмежувальних коронавірусних заходів. Нагадаємо, вони стосуються обмеження числа пасажирів кількістю місць для сидіння, з чим Кропивницька міська рада намагається безуспішно боротися вже другий рік поспіль. Тобто всі звернення до «вищестоящих» органів щодо хоча б часткової відміни на заборону перевезення стоячих пасажирів залишаються без задоволення. Це, в свою чергу, провокує напруження з доставкою людей до місць навчання чи роботи – транспорту не вистачає!

Ситуація в цьому напрямку ускладнюється ще й бажанням пільговиків будь-що покататися в пасажирському транспорті в години пік, тобто рано вранці та ввечері, коли на зупинки виходять працездатні категорії населення. Особливо це помітно на так званих проміжних локаціях, зупинках по ходу маршрутів, де заповнені на всі сидіння маршрутки, автобуси й тролейбуси просто не зупиняються. Правда, маршрутчики вже не дуже звертають на це увагу й беруть стоячих, а ось комунальний транспорт намагається дотримуватися «букви».

Тому зросла кількість скарг на «засилля» пенсіонерів у транспорті, особливо в ранкові часи, що не дозволяє працездатній частині населення вчасно потрапляти на роботу чи навчання. З 1 вересня, коли почнеться навчальний рік, прогнозується навіть погіршення ситуації, особливо в селищі Новому, де студенти традиційно орендують житло через вигідніші умови, але вчитися вони всі їдуть у центр міста. Їдуть, до речі, і більшість новенських школярів, незважаючи на те, що на районі є дві школи. І зараз на зупинках Нового стоять черги, а буде ще важче. Начальник управління транспорту та зв’язку Кропивницької міської ради Віктор Житник пояснює, що, порівняно з іншими мікрорайонами, на цьому напрямку працює найбільша кількість комунальних тролейбусів і автобусів – по п’ять, і це на 10 тисяч населення, тоді як весь комунальний парк міста з населенням 220 тисяч осіб налічує 70 транспортних одиниць.

Це лише один приклад складності завдань, які стоять перед транспортниками, але ця проблема витікає з загальної демографічної картини – кількості пільговиків, яким держава дала право на безплатний проїзд, але не виділяє для цього грошей. Тому в нас продовжується соціалізм, але вже не за рахунок держбюджету, а за кошти міського. Віктор Житник все розкладає по полицях: «Цих коштів, починаючи з 2017 року, держава не перерахувала жодної копійки. Коли не було ковіду, ми возили людей, але за час епідемії КП „Електротранс” має 30 мільйонів гривень збитків лише за перше півріччя. Ми витрачаємо на компенсацію пільгових перевезень з міського бюджету більше 100 мільйонів гривень на рік, але навіть цих коштів на вистачає, тому за перше півріччя такі збитки».

Однак навіть не гроші стали головним рушієм другої спроби виконавчого комітету змінити формат пільгових перевезень за рахунок скасування пільг в ранкові та вечірні часи, окрім вихідних. Віктор Житник апелює до статистичних даних: «На відміну від приватних перевізників, у нас пасажиропотік відслідковується, кондуктори тролейбусів чи автобусів реєструють у квитково-обліковому листі кількість категорій пасажирів, платних чи ні, статистика серйозна. У нас на 25 пасажирів припадає 20 пільговиків. У місті є 60 тисяч пенсіонерів, ось у чому справа, але держава нічого не відшкодовує. Прохання до вас: донести до людей, що це вимушений засіб, але в вихідні вони користуються правом безплатного проїзду цілий день. Ми ставимо на меті вивезти людей до місць роботи й навчання в робочі дні».

Це рішення теж буде розглядатися на виконкомі в середині вересня, але попередня спроба була оскаржена в суді. На початку 2020 року рішенням міської комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій було скасовано пільговий проїзд у громадському транспорті для всіх категорій населення на період дії режиму епідемії, але потім це рішення змінили на обмеження пільгових перевезень в ранкові та вечірні години, залишивши пенсіонерам пільгове «вікно» з 9-00 до 15-00. Але ця постанова була оскаржена в суді, який її й задовольнив, посилаючись на верховенство законів України перед рішеннями органів місцевого самоврядування. Мабуть, це той випадок, коли закон понад здоровий глузд.

З березня цього року пільговики знову отримали можливість кататися безплатно хоч цілий день, але в умовах обмеження кількості пасажирів місцями для сидіння транспортники не отримують потрібного доходу, а працівники та учні зі студентами не мають змоги потрапити в транспорт. Статистика свідчить, що в заповненому зранку тролейбусі за проїзд платить не більше 5 пасажирів з 25. Справу могли б поправити «стоячі», але поки що цього немає, а є лише наміри уряду посилити протиепідемічні заходи. Тому виконком буде намагатися ввести денний графік пільгових перевезень і наполегливо рекомендує пенсіонерам користуватися своїм правом з 10 до 15 години, окрім вихідних, коли обмеження не діятимуть.

Вкотре піднімаючи проблему вартості послуг, хочемо нагадати, що пільги вкрай негативно впливають на вартість проїзду, бо виходить, що за право безплатного проїзду розплачуються «платозобов’язані» мешканці міста. На таких пільгах втрачає й міський бюджет, і окремі категорії населення, але хоча б мови про диференційований підхід до надання права пільгового проїзду немає ні на рівні керівництва країни, ні на рівні органів місцевого самоврядування. Усі бояться бути чесними перед майбутнім електоратом.