Ми вже з хлібом!

10:25
822
views
Механізатори ФГ «СІМФО» Олександр Бондаренко та Сергій Герасим.

На Кіровоградщині завершується збирання ранніх зернових, хоча нинішні жнива в Україні проходять на тлі інформації про підриви комбайнів на полях і загибель механізаторів на фронті. Пам’ятаємо, що в нинішньому урожаї є частка їхньої праці – вони орали поля й сіяли озимі.

Станом на 9 серпня ранні зернові, тобто пшеницю, жито та ячмінь, в області зібрано на площі близько 70 – 77%. Жнива закінчили на півдні та в центрі області, через дощі затримуються захід і північний схід, люди кажуть, що такої затримки не пам’ятають. Намолочено до 1,7 мільйона тонн зерна з непоганою перспективою виходу на 2 мільйони. Ми збирали інформацію про хід жнивної кампанії з різних джерел, які свідчать, що врожайність пшениці в області коливається від 3 до 7 тонн на гектар, а десь доходить і до 8. Між іншим, наші респонденти ще ранньої весни передбачили складнощі проведення посівної та жнивної кампаній, обумовлені війною та обстрілами. Зараз небезпека лише посилюється, аж до знищення господарств і посівів та вбивств лідерів галузі.

Проте найважливіше в наших умовах – це можливість реалізації нового врожаю, що життєво необхідно для діяльності аграрного сектору. Усі знають, що почав діяти гуманітарний морський коридор для вивозу зерна з трьох українських портів і перші кораблі з кукурудзою вже дійшли до пунктів призначення. Але це зерно минулого врожаю, яке буде вивозитись не менше місяця.

Чорноморські порти можуть забезпечувати відвантаження до 3 мільйонів тонн на місяць, трішки менше інше плече – дунайські й румунські порти, а також автомобільний і залізничний трафіки. Якщо все буде добре – є надія на досягнення минулорічних обсягів експорту зерна. Але потрібно знати, що збіжжя, яке почали вивозити першочергово, було викуплене або взяте на зберігання ще в минулому році, тобто за нього гроші вже отримали, тому до продажів зерна нового врожаю обігових коштів доведеться почекати. Для прискорення процесу хлібороби області шукають різні варіанти його вивезення чи зберігання, і вони використовуються досить активно – аграрії здаватися не збираються!

Щодо якості й вартості. Пшениця нового врожаю, в основному фуражна, на елеваторі коштує від 2,2 до 3,5 тис. грн. Якщо врахувати, що середня врожайність становила до 4 тонн з гектару, то при такій ціні фермери мають 12-13 тисяч гривень з гектару. А собівартість, з урахуванням орендної плати й вартості збирання та вивезення, – мінімум 20 тисяч! За такої цінової політики за 10 тонн солярки потрібно віддати 200 тонн пшениці. Для наглядності – середнього розміру автоцистерна пального проти трьох з лишком залізничних вагонів зерна. Люди нарікають, що ціну на майбутній хліб визначають не вони, а переробка, яка стала надто дорогою, тоді як закупівельні ціни знизились втричі. Восени це може негативно вплинути на якість і вартість хлібобулочної продукції . Війна дуже вплинула на матеріальний стан населення, на його купівельну спроможність, а разом з тим і на фінансові можливості самих виробників – вільних коштів на організацію переробки врожаю на місцях немає, тому залишається сподіватися лише на продаж.

Тим не менше, аграрії Кіровоградщини почали підготовку до посівної й одразу після жнив або й паралельно проводять комплекс необхідних робіт. Люди намагаються думати над зміною лінійки вирощуваних культур – наприклад, зернові потроху замінювати технічними культурами, аж до льону й гірчиці включно, такі експерименти вже проводяться. Перспективний напрямок був і буде – ріпак.

Сільгоспвиробники – здебільшого відповідальні люди, які знають, що за будь-яких обставин землю потрібно обробляти, хоча б і у сподіванні на позитивні зміни після закінчення війни, у що вони вірять. Та як би не було важко – хлібороби Кіровоградщини працюють, урожай збирають, а тому можна сказати, що хліб у нас вже є!