Поляк з великим добрим серцем

12:14
863
views

Йому 77 років. Він відомий у Польщі художник. Майже відкрив власну галерею, була готова на 80 відсотків, але в Україну вторглася росія. Купив за власні кошти бус, знайшов однодумців і повіз в нашу країну гуманітарний вантаж. За півтора року зробив 103 (!!!) перетини польсько-українського кордону, тобто привіз 103 гуманітарних вантажі.

Він – Збігнєв Адамскі (на фото в центрі). Завітав до Кропивницького (в тому числі до редакції «УЦ») з волонтерками благодійного фонду «Янголи миру. Чигирин» Тетяною Цівіною, Валентиною Гречкосій та Надією Чорною. Супроводжував гостей Сергій Неділько, до якого, власне, вони й приїхали з гуманітарною місією. Але про все по порядку.

– Мене з паном Збишеком познайомили волонтери з Івано-Франківська, тепер ми співпрацюємо з чигиринським благодійним фондом, – розповідає Сергій Неділько (на фото крайній справа), у недалекому минулому – керівник льотної академії, дійсний доктор технічних наук, професор, Почесний громадянин міста Кіровограда. – Нашому регіону він допомагає дуже серйозними наборами тактичної медицини, привіз генератор для кардіоцентру і ще багато чого. Наша співпраця вилилася ще й у те, що ми, опікуючись центром для підготовки собак, які розміновуватимуть звільнені території, отримали цілий бус корму для тварин.

Особливість допомоги Збігнєва Адамскі українцям полягаютьє в тому, що він надає її адресно, конкретним людям, відвозить самостійно.

– Це не гуманітарні склади, не волонтерські хаби, а конкретні військові частини, або госпіталі, або установи, а загалом – люди, яких він знає особисто, до яких їде і везе допомогу. Наприклад, що стосується тактичної медицини, пан Збишек власноруч передає її парамедикам, – наголошує Тетяна Цівіна.

Ми запитали нашого польського друга, хто йому допомагає там, на батьківщині, збирати такі важливі й необхідні вантажі. Відповів, що кількість охочих допомагати, на жаль, зменшується, дається взнаки економічна криза, фірми закриваються, доводиться просити допомоги. Але він вигадав чудовий стимул. Розповідає:

– Всі знають, що захисники на передовій на знак вдячності підписують волонтерам прапори. Ми для підписів пропонуємо особливі прапори: польський, на ньому два герби – польський та український, а посередині логотип фірми-партнера. Такі ж самі логотипи я наношу на свій бусик. Усі задоволені та вдячні.

А ще українські діти розмальовують гільзи яскравими маками та соняшниками, і це пан Збишек відвозить в Польщу в якості сувенірів. І баночки з медом, і ще багато чого.

Щойно ворог підірвав Каховську ГЕС, на другий день Збігнєв Адамскі був на Херсонщині – привіз хімічні реактиви для очищення води. Вихід на поляка з добрим серцем знайшов ксьондз з Покровська. У маленькій церкві зібралися біженці, не вистачає одягу. Чекали недовго. Черговий перетин кордону, і люди вдягнуті. А ще з чигиринськими волонтерками налагодили пошив одягу для поранених бійців, які перебувають в госпіталях. Деякий одяг не підлягає пранню, він одноразовий, тому його потрібно багато. І постільну білизну шиють. І гігієнічні набори привозить, і ковдри, і подушки. І продуктами допомагає – останнього разу привіз півтори тонни тушонки суто для бійців.

Свою щирість, любов до України, бажання допомагати пояснює кількома причинами. Серед іншого те, що його дружина родом з України. А ще в 1945 році його маму врятували українці. Каже:

– Моє серце тепер відповідає вдячністю.

З лютого 2022 року пан Збишек живе на колесах: два тижні в Польщі, шукає партнерів, завантажує бус, тиждень-півтора в Україні, розвозить допомогу тим, хто на неї чекає. На кордоні його добре знають, довго не затримують, переконані, що все в порядку і з вантажем, і з документами. Та і водій він чудовий.

Ми запитали гостя, коли художник Збігнєв Адамскі востаннє брав в руки пензлик. Сказав, що півтора роки тому. Потім згадав: малював логотип для БФ «Янголи миру. Чигирин». Прощаючись, пообіцяв запросити на відкриття своєї галереї. Але трохи згодом, після Перемоги.