«Багато грошей не буває»

Як правило, найгарячіші дискусії на сесіях органів місцевого самоврядування виникають при затвердженні бюджетів чи змін до них, оскільки представникам територій інколи здається, що розподіл державних субвенцій відбувається не зовсім прозоро. Так це чи ні, а також від чого залежатиме добробут територіальних громад після децентралізації, ми спробували дізнатися у головного фінансиста Кіровоградської ОДА Сергія Шеремета.

– Сергію Вікторовичу, ви нещодавно стали заслуженим економістом України, з чим і вітаємо, але працюєте на посаді директора фінансового департаменту Кіровоградської обласної держадміністрації. То ви все-таки економіст чи фінансист?

– Дякую за привітання, а щодо посади, скажу так: маю економічну кваліфікацію, але вже більше 14 років працюю на посаді, яка говорить, що я фінансист.

– Тоді про фінанси й будемо розмовляти. Чи можливе в умовах колективного розгляду бюджету одноосібне рішення чиновника, яке б вплинуло на розподіл бюджетних призначень?

– Ні. Відповідно до Бюджетного кодексу, облдержадміністрація, тобто її управління й департаменти, формує основні параметри бюджету, грубо кажучи, пропонує, кому які асигнування передбачити в наступному бюджетному році, виходячи з розрахунків і обґрунтувань. Але шляхом обговорення, шляхом узгодження та узагальнення пропозицій депутатів рішення приймає обласна рада. Самостійно прийняти рішення ні будь-який структурний підрозділ, ні департамент фінансів, ні Шеремет – не можуть.

– А голова ОДА?

– Голова облдержадміністрації підписує проект обласного бюджету, але це не прийняте рішення. Лише обласна рада затверджує рішення по бюджетним питанням. Втім є окремі моменти, коли обласна рада делегує свої повноваження обласній державній адміністрації на право прийняття рішень по окремим видаткам. Що це за видатки? В основному вони носять соціальний характер, це пільги, субсидії, допомога багатодітним та малозабезпеченим сім’ям, особливо коли потрібно оперативно освоїти державні кошти по пільгам і субсидіям. Це не є таким принциповим питанням і не потребує узгодження з депутатським корпусом. Тому задля оперативності голова ОДА може приймати такі рішення, але знову підкреслюю, що обласна рада делегувала таке право голові ОДА. Тобто ніякого порушення законодавства в таких випадках немає, тим більше, мова не йде про одноосібне прийняття рішень.

– З цим розібралися, а скажіть, будь ласка, скільки нам потрібно, як кажуть, «для щастя», або скільки грошей не вистачає, враховуючи, що обласний бюджет 2017-го року був більше двох мільярдів гривень, з яких власні доходи склали лише 48 відсотків? Це взагалі критично – мати отакий відсоток власних надходжень?

– Якщо говорити просто, то дотаційні усі територіальні бюджети в Україні, вірніше, ті чи інші дотації мають усі бюджети. Але є окремі податкоспроможні бюджети, які дійсно формують державний бюджет. Вони мають доходи більші, ніж передбачено їхніми видатками. Це Дніпропетровська, Одеська, Київська області, місто Київ, а наша область є дійсно дотаційною, в повному розумінні цього слова. Наш бюджет майже на 50 % складається з трансфертів із державного бюджету. Це різноманітні субвенції та дотації. Територіям, зокрема й Кіровоградській області, держава делегувала право утримувати ту чи іншу соціально-культурну сферу за умови надання відповідних субвенцій, як на ту ж освіту чи охорону здоров’я.

– Чи є в області самодостатні території? Скажімо, обласний центр чи Знам’янка?

– Ну як самодостатні? Якщо розрахунковий обсяг доходів перевищує розрахунковий обсяг видатків, то діє механізм вилучення до вищого бюджету. Зрозуміло, що така територія хотіла б мати більше коштів і вони б не хотіли потрапляти під вилучення, бо багато коштів не буває. Хотілося б мати на певні видатки, не лише на заробітну плату бюджетникам, але й на будівництво доріг і таке інше.

– А при фінансовій децентралізації у нас з’являється більше грошей чи більше обов’язків по утриманню інфраструктури?

– При децентралізації виграють ті території, які об’єдналися й стали об’єднаними територіальними громадами, скорочено – ОТГ. Завдяки децентралізації фінансовий ресурс певним чином перерозподіляється всередині району. Якщо податок на доходи фізичних осіб раніше був джерелом районного бюджету, то тепер це ресурс новоутворених ОТГ. Зрозуміло, що для ОТГ це значний фінансовий ресурс і саме вона отримує ці кошти. Окрім того, у ОТГ з’являється можливість отримувати інвестиційний ресурс у вигляді субвенцій, які передбачені окремим рядком в державному бюджеті на соціально-економічний розвиток. Фонд регіонального розвитку також розподіляється щорічно, на який може претендувати та чи інша територія, у тому числі й Кіровоградська область.

Зрозуміло, що з таким фінансовим ресурсом вони мають взяти на себе додаткові фінансові повноваження. Тобто суть децентралізації чи створення ОТГ зводиться до того, щоб наблизити соціально-суспільну послугу до людини на відповідній території. Тому в них з’являються зобов’язання по утриманню шкіл і дитячих садків. Вони можуть створювати й утримувати відповідні структури, які будуть обслуговувати населення на рівні ОТГ.

– Ми часто буваємо в ОТГ, і початковий етап їх створення свідчить, що все йде добре. Але що буде через кілька років, адже фінансова підтримка держави буде не вічною? Вона дається на розвиток ОТГ, яка за три роки повинна «розвинутися» й стати самодостатньою чи спроможною.

– Дійсно, основні фінанси зараз даються на розвиток громад, тому ОТГ повинна проявити достатньо ініціативи, щоб на її території було створене економічне підгрунтя для отримання сталих надходжень до бюджету громади, як запорука подальшого розвитку. Сьогодні ми розуміємо, що інвестиційний ресурс, який отримують ОТГ, скоріше тимчасовий. Але постійні джерела, такі, як податки на доходи фізичних осіб, вони вже отримують. Це прописано в кодексі, тому громади можуть на нього розраховувати й можуть ним розпоряджатися. У подальшому багато залежить від дій нашого уряду по підтримці таких громад. Можливо, з’являться чи будуть децентралізовані інші джерела надходжень з державного бюджету. Але багато що залежатиме від ініціативності самої ОТГ по розвитку підприємств, нарощення податкової бази й таке інше.

– А наскільки активно ОТГ використовують механізми запровадження місцевих податків і зборів?

– Питання абсолютно правильне, і у нас є зауваження до органів місцевого самоврядування в площині застосування місцевих податків і зборів. У цьому питанні можливості є набагато більшими, ніж сьогодні використовують органи місцевого самоврядування. Образно кажучи, чому не можна було встановити плату за землю не мінімальну, а максимально розумну? Це ж оті кошти, яких так не вистачає місцевим бюджетам.

– Дозвольте останнє запитання, яке часто піднімається на сесіях обласної ради. У нас збалансований бюджет чи ні?

– Бюджет не може бути незбалансованим, бо це заборонено Бюд­жетним кодексом. Що таке збалансований бюджет? Це коли сума видатків дорівнює сумі доходів. Що вкладають у поняття «незбалансований бюджет», у тому числі й наші депутати обласної ради? Це те, що на ті чи інші видатки недостатньо коштів. Багато грошей не буває. Треба визначати свої потреби в межах того фінансового ресурсу, на який ми можемо розраховувати. Грубо кажучи, якщо людина отримала 30% премії в межах посадового окладу, а хоче 50%, то тоді вона може говорити про незбалансований бюджет, хоча питання зовсім в іншому. У нашому обласному бюд­жеті суми видатків корелюються з сумами доходів.

Фото Павла Волошина, «УЦ».