– А вночі з нашого горища через дірки в покрівлі видно зоряне небо, – запевнив головний інженер обласної філармонії Сергій Атамась, зустрічаючи кореспондента «УЦ» на порозі закладу. Далі він показав, які серйозні матеріально-технічні проблеми криються за фасадом цієї красивої будівлі, пам’ятки архітектури місцевого значення, у стінах якої розташовується головний в області осередок класичної, естрадної і народної музики та хореографії.
Передусім пан Сергій демонструє чималу вологу пляму на стелі у вестибюлі – свідчення дірявого даху. Пляма захопила ділянку з багатим гіпсовим ліпленням.
– Воно не впаде? – питаю.
– Усе може бути, – відповідає головний інженер.
Така ж пляма – в глядацькій залі. Є вони, за словами Сергія Атамася, й у деяких інших приміщеннях. Далі головний інженер пропонує вибратися на дах. Саме задощило, і це додає нашій прогулянці романтики. Покрівля – з профільованої оцинкованої сталі, у багатьох місцях її роз’їла іржа. Здається, покрівлі не менше тридцяти років. На ній – ряди відносно нових металевих латок, прикручених саморізами. Головний інженер пояснює, що під латками – чималенькі дірки, утворені корозією в місцях кріплення металу до деревини. А причина корозії – у відсутності прокладки з руберойду чи іншого ізоляційного матеріалу, яка захищала б деревину від вологи в місцях кріплення до неї металу. За словами Сергія Атамася, дах – не єдина проблемна ділянка у будівлі філармонії. Одна зі стін вкрилася тріщинами (причина – в фундаменті ), на іншій відшаровується штукатурка, у підвалах через вологу повно цвілі, руйнуються цегла і навіть залізобетонні перекриття…
– Мене призначили директоркою 2020 року, і я одразу побачила, що будівля – в поганому стані, – каже очільниця філармонії Наталія Агапєєва. – За останніх двадцять років у цих приміщеннях не проводилися реставраційно-ремонтні роботи, не замінювалися інженерні мережі, не оновлювалося обладнання сцени. Останній капітальний ремонт покрівлі відбувся 1986 року. Перед тим, як клопотати про виконання реставраційно-будівельних робіт, ми замовили технічну експертизу стану будівлі. Того ж 2020 року спеціалізована ліцензійна організація, здійснивши комплексне обстеження технічного стану та експлуатаційної придатності будівлі, дійшла висновку, що вона потребує негайного ремонту (реставрації). Маючи цей акт, я звернулася до обласної державної адміністрації і обласної ради з клопотанням про виділення коштів на виготовлення проєктно-кошторисної документації. Кошти було виділено, і 2021 року виготовлено проєктно-кошторисну документацію. Залишалося замовити експертизу проєкту, а далі – конкурс на виконання робіт. Вони мали початися з покрівлі. Але через війну в бюджетному фінансуванні змінилися пріоритети, і експертизу проєкту відкладено. Сподіваючись, що стара покрівля ще послужить деякий час, торік ми її ремонтували силами закладу. Улітку нинішнього року обстежили покрівлю ще раз і зрозуміли, що самі її не врятуємо. Вона не в поганому стані, а в жахливому. Я зверталася до керівництва обласної військової адміністрації, обласної ради, запрошувала депутатів ознайомитися зі станом будівлі. Розумію, що нині війна, що є інші потреби. Тому пропоную: давайте виокремимо з проєкту частину, яка стосується покрівлі, і реалізуємо її. Всі погоджуються, підтримують. Але питання ще не вирішене. А на порозі – зима. Зима для покрівлі в такому стані – це найстрашніше. Сніг розтає, вода проникає в щілини, ще більше руйнуючи покрівлю, а далі впаде стеля. Сподіваюся, не допустимо цього.
Віктор Іваненко, «УЦ».
В Україні впроваджується автоматичне надання статусу учасника бойових дій, — Наталія...