Вікно можливостей

А це не так просто. Все почалося з Угоди про асоціацію у 2012 році. Згодом, у 2013-му, на саміті ЄС у Вільнюсі, Янукович відмовився її підписати. Наслідки всім добре відомі: Євромайдан і все, що сталося потім.

Повномасштабна війна, 2022 рік. Україна подає заявку на вступ до ЄС. У червні того ж року Україна отримала статус кандидата у члени ЄС. Наприкінці минулого року Рада ЄС вирішила розпочати переговори щодо вступу України до Європейського Союзу.

Наскільки важливий для України вступ до ЄС? Як взагалі побудований Євросоюз? Які в нього інституції? Наскільки ми будемо там органічними? На ці та інші запитання дала відповіді Іванна Климпуш-Цинцадзе, ексвіцепрем’єр-міністр України з питань євроінтеграції, народна депутатка України, голова комітету ВР з питань інтеграції України в Європейський Союз. До спілкування з журналістами її запросив Український кризовий медіа-центр, за що окрема і величезна подяка.

– Щоб все роз’яснити, відповісти на всі запитання, часу має бути, як мінімум, доба, – сказала депутатка, розуміючи, що час обмежений. Тим паче їй вдалося стисло, конкретно, зрозуміло розповісти про все, що стосується відносин України з ЄС. Ну, або ЄС з Україною.

Почала з азів. В ЄС, як в будь-якій демократичній державі, де-факто є законодавча, виконавча, судова влада, хоча певною мірою видозмінена. Додала, що цією темою переймаються всі, кому не байдужа європейська інтеграція України, наше майбутнє і розуміння того, наскільки ми далі можемо розраховувати на підтримку ЄС.

Депутатка, знаючись на темі євроінтеграції, доносила журналістській аудиторії факти, приклади з надією, що це почують, побачать, прочитають пересічні українці. «Європейський парламент – та інституція, яка протягом останніх двох скликань, напевно, була найбільш проукраїнською, яка весь час розширювала рамки сприйняття всередині Європейського Союзу того, які треба приймати рішення стосовно України. Це була перша інституція, яка сказала, що Україні потрібно дати статус. Перша, яка закликала до вилучення російських активів і використання їх на користь України. Тому для нас дуже важливо, яким буде склад наступного Європарламенту, наскільки він буде далі просувати підтримку нашій державі».

Це дуже важливо притому, що будь-які резолюції Європарламенту не несуть за собою жодної обов’язковості. Це, за словами пані Іванни, рекомендаційна, рамкова історія.

«Європарламент ухвалює дуже серйозну резолюцію на підтримку України, – продовжує Климпуш-Цинцадзе. – Всі її вітають, дякують, розуміють, що це основа, за допомогою якої можна рухатися далі і вимагати жорсткіших санкцій стосовно росії. Одночасно в резолюції є пункти, де вказують на певні проблеми в українській політиці, з демократією. Ми пропонуємо колегам – депутатам з більшості – ухвалити постанову про те, щоб позбавитися того, на що нам вказують європейські колеги. Наприклад, обмеження виїзду за кордон народних депутатів, що є неконституційним і незаконним. Нам відповідають, що це має неконституційний характер. Коли ти це чуєш, розумієш, що ми дуже-дуже далекі від того, щоби розуміти, як працюють принципи, якщо ми дійсно розраховуємо зайти в Європейський Союз».

Україна сьогодні стикається з великою кількістю викликів, коли Європейська рада (вищий політичний орган Європейського Союзу, який складається з глав держав та урядів держав-членів ЄС) на рівні високопосадовців ухвалює рішення, наприклад, стосовно торговельних преференцій. Вони були нам надані після повномасштабного вторгнення. А зараз багато хто з наших сусідів замислилися: може, нам треба більше квот, більше обмежень, менше транзиту, менше можливостей продажу українського, зокрема, збіжжя. На жаль, ми на третьому році війни маємо доповнений перелік обмежень.

«Ми не є членами ЄС і маємо бути готовими до всього, – слушно зауважила пані Іванна. – Попереду багато роботи, щоб доєднатися до євроспільноти. Але бачимо, що в перспективі перелік обмежень для нас росте, на жаль. Наприклад, Угорщина бере в заручники інтере­си не тільки наші, а всього ЄС. Зокрема, не можна використовувати кошти Європейського фонду миру для України на закупівлю зброї. Не можемо відсотки від російських активів використовувати для закупівлі зброї – блокує Угорщина.

Як би там не було, але Європейська комісія як виконавчий орган у взаємодії з Європейським парламентом запропонувала підхід, за яким можуть відбуватися перемовини з Україною. На даному етапі – стосовно механіки цього процесу. Тобто потенціальний вхід України до ЄС розглядається не за сталими, конкретними главами, а за кластерами, які поєднують глави, тематику, мотивацію.

Депутатка навела приклади: конкуренція, право на інтелектуальну власність, підприємництво, сільське господарство, рибальство… Це все буде об’єднано в групи, що дозволить Україні достатньо гнучко і ефективно відповісти умовам і загальним підходам до того, в який спосіб будуть відбуватися перемовини з Україною.

Наостанок Іванна Климпуш-Цинцадзе висловила те, що зрозуміло всім українцям: «Задача російської федерації сьогодні зробити так, щоб ми не були успішною європейською державою. Тому для нас це величезний виклик. Наша європейська інтеграція ускладнюється тим, що з нами робить росія».

Дуже відверто, конкретно, на межі резюмувала пані Іванна спілкування з журналістами: «Складно говорити про те, що війна може нести позитив. Але в деяких людей ми бачили світло в очах. Війна для нас є тою відповідальністю, що якщо ми зараз не використаємо це вікно можливостей, то ми ніколи не зможемо. І це шалена відповідальність усіх. Вважайте це можливістю, але страшною ціною».