Заповіт Степана Хмари

З квітня приїздить столична громадська діячка Роксоляна Хмара у Кропивницький, відвідує засідання Кіровоградського районного суду, на яких розглядається справа за звинуваченням Романа Червінського. Минулого тижня, скориставшись оголошеною судом перервою, з нею поспілкувався кореспондент «України-Центр».

Роксоляна Хмара передусім зауважила, що долею Романа Червінського дуже переймався її чоловік, політик і правозахисник Степан Хмара, нині покійний.

– Але Степан долучився до підтримки Червінського не відразу. Розумний, поміркований, він завжди намагався розібратися. Ми з чоловіком слухали, що каже Роман Червінський, що кажуть журналісти, зокрема Юрій Бутусов, його Степан Хмара поважав. Потім чоловік побував на суді (на засіданні Шевченківського районного суду Києва, який визначав запобіжний захід стосовно Червінського. – В.К.) і сказав: «Роксоляно, цього хлопця треба захищати. Якщо не захистимо Червінського, сумна наша доля буде». Степан дійшов висновку: ця справа – помста Червінському за те, що виявив відвагу, розповів правду про вагнергейт. Я приїжджаю на ці засідання, виконуючи заповіт чоловіка.

Кропивницький Роксоляні Хмарі сподобався. Принаймні навесні та на початку літа – іншої пори вона тут ще не бувала. Найбільже ж пані Роксоляну тішить, що чимало кропивничан підтримує Червінського, зокрема приходить на судові засідання.

– А яке ваше враження від цього судового процесу? – запитав кореспондент.

– Хотілося б вірити в краще. Але суд поводився жахливо. Судді зачинили двері і без участі адвокатів прийняли рішення про продовження тримання Червінського під вартою (Роксоляна Хмара має на увазі події 19 квітня нинішнього року у Кіровоградському районному суді. – В.К.). Власне, й суду тоді не було. Так не можна чинити. Склалося враження, що справу передано сюди, бо тут судді на все готові. Не знаю… Дай Бог, щоб це враження змінилося. Спочатку ми гадали, що мета передачі сюди справи – провести процес якнайдалі від активістів. Але активісти ходять на засідання, тобто цей задум не вдався. Чи судді прозріють, чи вже так пов’язані намертво, що прозріння не буде…

– У судовій залі регулярно лунає «Ганьба» у бік прокурорів і суддів. Ви особисто теж вигукуєте таке?

– На адресу прокурорів – так. На адресу суду – ще ні. Прокурори обдурюють відверто, поводяться нахабно. Їм просто дали вказівку, і вони її виконують, це страшна ганьба. Дивуюся, як вони житимуть з цим далі.

– Відколи «справа Червінського» опинилася в Кропивницькому, захисники-адвокати намагаються визволити його з-під варти, а громадськість як може їм допомагає. Сьогодні, 5 червня, знову розглядатиметься питання про запобіжний захід. Чи маєте сподівання, що Роман Червінський вийде на волю?

– Він вийде на волю обов’язково. Ця справа не має перспективи. Таке велике шило в мішку не сховати. Немає ніяких підстав тримати його під вартою. Але він вийде на волю не сьогодні. Дай Бог, щоб я помилялася.

Ні п’ятого, ні шостого червня Роман Червінський не вийшов на волю. Суддівська колегія у складі Ігоря Гершкула, Ірини Бойко, Олександра Квітки задовольнила прокурорське подання про продовження тримання його під вартою ще на дві місяці. Червінський прокоментував її рішення так: «Це – вирок».

Цьому рішенню передувало ось що. 5 червня адвокат Віктор Василюк протягом години переконував суддів у неспроможності обвинувачення. Захисник наголошував, що невдала спецоперація з викрадення російського літака – у зв’язку з нею Червінського, тодішнього військовослужбовця Сил спеціальних операцій, намагаються зробити винним у перевищенні службових повноважень, яке призвело до ракетного обстрілу росіянами аеродрому «Канатове», – планувалася Службою безпеки України і проводилася за згоди найвищого військового начальства. Василюк говорив, що обвинувачення вчиняє махінації з доказами невинуватості Червінського – вони зникають зі справи або набувають статусу секретних. Захисник навіть висловив припущення про змову СБУ з росіянами, зацікавленими у тому, щоб досвідчений розвідник Червінський перебував у тюрмі. Того ж дня протягом кількох годин виступав обвинувачений. На основі матеріалів справи, з якими ознайомився, він спростовував обвинувачення у свій бік. Потім слухачам веліли вийти із зали – суд вирішив допитати свідка, який був командиром Червінського, коли проводилася спецоперація. Допит тривав півтори години. Про сказане свідком публіка дізналася від захисників обвинуваченого. За їхніми словами, свідок підтвердив, що ініціювала спецоперацію СБУ, що про її хід регулярно доповідали головнокомандувачу Залужному, що Червінський діяв у межах своїх повноважень. «Для того, щоб ці факти замовчати, прокурори майже на колінах вимагали у суддів провести допит у закритому засіданні. Судді, на жаль, задовольнили клопотання прокурорів», – так адвокат Костянтин Глоба пояснює ту обставину, що свідка допитали таємно від публіки.

6 червня кілька десятків людей клопотали про визволення Червінського. Вони поручалися, що Червінський не ховатиметься від суду, і зобов’язувалися привести його на першу вимогу. Серед поручителів – і Роксоляна Хмара, і кропивницькі активісти, і жителька села Степового Кропивницького району Тетяна Гладка, син якої, Олексій Коцюрба, брав участь у захисті України з 2014 року і загинув у березні 2022-го, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно… Клопотання цих людей відхилено.

На червневих судових засіданнях були присутні восьмеро поліцейських. Більша частина вартувала за обвинуваченим, менша оберігала суддів, а один пильнував за публікою. Ще кілька несло службу в коридорі. У квітні й травні під час розгляду «справи Червінського» правопорядок забезпечувався скромнішими силами.