Над чим працюєте, Майстре?

Продовжуємо рубрику, в якій наші земляки, представники різних кіл творчої інтелігенції розповідають, над чим вони нині працюють, які мають плани, про що мріють. Сьогодні на запитання відповідають…

Композитор Петро Лойтра:

– Останні кілька років працюю над новою книгою, яка буде мати назву «Пахнуть яблука». До неї увійдуть пісні, написані в різний час, а також багато нових на вірші відомих українських класиків та сучасних поетів з різних регіонів України. Також тут будуть статті, доповіді, відгуки і рецензії про мою творчість. Книга майже готова до друку.

Співпрацюючи з чернігівським поетом, перекладачем і письменником, президентом Міжнародної літературно-мистецької академії України Сергієм Дзюбою в рамках міжнародного проєкту, створив пісні на вірші відомих поетів з Нігерії, Непалу, Індії, Греції, Франції, Гани, Чорногорії, Німеччини, Литви, Дагестану.

Війна внесла свої корективи в наше мирне життя. Після чернігівського оточення разом з Дзюбою, який весь час перебував там і бачив все своїми очима, написав пісню «Закінчиться війна». Її виконує дует з Чернігова у складі Інни та Тетяни Чабан, також співає дует з Полтави «Крила» (Володимир та Валентина Олійники). Цю ж пісню готує до запису духовий оркестр Збройних сил України. До пісні створені відеокліпи. Загалом за три минулі роки зроблено більше десятка відеокліпів з піснями, які виконують відомі українські співаки.

Минулоріч я отримав міжнародну літературно-мистецьку премію ім. Миколи Лисенка

«Рапсодія» (Україна – Німеччина – США), а ще моя творчість представлена у бібліографічному довідковому виданні «Музична Шевченкіана українських композиторів».

Мрія, як і у кожного українця, одна. Щоби наступив мир і ця проклята війна закінчилася перемогою України. Нехай наші воїни повернуться живими до своїх родин, дітей, дружин і батьків.

Поетка Алла Ковалішина:

– Анексія Криму, вторгнення на Донбас, повномасштабна війна – все це змінило долю України і українців, змінило нас самих. Хоч я ще у дев’яностих відчувала небезпеку з боку росії і наївно вважала, що краще поганий мир – як то кажуть «Не буди лихо». Та все ж усе, що сталося, довго здавалося страшним сном.

Оціпеніння, безсоння, біль втрат…

Буча, Гостомель, Ірпінь, з якого під обстрілами виїжджали мої родичі з тяжко хворим членом сім’ї… Чернігів, Суми, де мої однокласниці переживали жах, який чинили росіяни. Маріуполь, звідки своєчасно виїхала сестра з чоловіком… Пам’ятаю, як перші місяці днями і ночами читала молитви, гортала стрічку новин, наче боялася щось пропустити, немов від цього залежав хід війни. Рими причаїлися десь на денці душі, а потім прорвало – і «Муза війни» почала диктувати болісні рядочки. Народилися і тексти для пісень. Один з них нещодавно відправила композитору з Харківщини Ігорю Гурі та маю надію, що буде пісня. Взагалі, приблизно тридцять текстів, написаних у різні роки, покладено на музику композитором Петром Лойтрою з Кропивницького і Ярославом Злонкевичем з Тернопільщини. Ось виконавців знайти не так легко (а це моя давня мрія – щоб деякі вірші зазвучали піснями).

Як автор тексту пісні «Є у світі Україна» стала лауреатом премії імені Василя Симоненка (2023 рік) і вдячна композитору Петру Лойтрі, аранжувальнику Віктору Шевченку і виконавцю Юрію Скорцю за співпрацю.

Життя продовжується. Іноді навіть пишуться пародії. Через стан здоров’я затримується здійснення мрії про видання збірки поезій. Проте мрію, щоб світ побачила невелика поема «Душа полонянки» за мотивом легенди «Біла бранка».

Якось на очі потрапили мої наївні дитячі вірші – трішки підкорегувала, а написані російською мовою переклала українською. Мій добрий друг, чудовий поет Григорій Ліщенюк – світла пам’ять світлій людині – порадив надіслати композитору деякі з тих віршів, і Петро Лойтра поклав на музику три з трьох відправлених.

Моя головна мрія – мир в Україні, щоб Бог оберігав кожного нашого захисника. Заради цього роблю те, що по силі: молюся, творю, по можливості роблю внески на потреби наших військових. Бажаю усім нам Божої опіки, витримки, терпіння, віри у Перемогу.

Поет Максим Бричка:

– Зараз я працюю над оповіданнями, новелами, есе. Планую розглянути з художнього боку історію роду, тему пам’яті. Це історії про самопізнання.

З того, що вдалося зробити нещодавно, вірші, есе. Сподіваюся, що влітку знайду більше часу для творчості.

Мрію про те, щоб мої слова надихали людей, допомагали їм у нелегкі часи. Якщо бодай кілька рядків принесуть комусь утіху, то я пишу недаремно.

Художник Олександр Величко:

– Нині я ретельно працюю над композицією своїх робіт. Крайні завершені роботи – це «Речовий ринок» та «Затримане прощення». А ще абстракція «Дивовижна допомога».

За останній час мені вдалося налаштувати персоналізацію до виставки та сімейних альбомів. Майбутня виставка матиме назву «В однозначному вирішенні». В експозиції буде представлений живопис та графіка.

Мрію про повітря у роботі, що несе втішний результат.