Філармонія. Ювілейний сезон

Цьогоріч обласна філармонія відзначає три знакові дати: 85-річчя з дня заснування, відкриття 80-го концертного сезону та 40-річчя академічного театру музики, пісні й танцю «Зоряни». 9 жовтня розпочинається новий концертний сезон, з цього приводу пропонуємо інтерв’ю директорки закладу Наталії Агапєєвої.

– В яких умовах ви входите в ювілейний сезон?

– Сьогодні День захисників і захисниць України, день Покрова Пресвятої Богородиці. Ми молимо Її, щоб усі наші хлопці повернулись додому. У нас на передовій десять наших колег – артистів, музикантів, співаків, головний адміністратор. Це люди, без яких нам доволі складно живеться. Якби сьогодні був тут наш колега, артист оркестру академічного театру музики, пісні і танцю «Зоряни» Ігор Чорний, то він отримав би відзнаку – нагрудний знак «За мужність і відвагу». Але він не зміг приїхати. Він тепер парамедик і, коли витягав чергового трьохсотого з нульової лінії, був поранений. Пів року лікувався, став на ноги і знову повернувся на передову. Але ми обов’язково його дочекаємось і урочисто вручимо цю нагороду. Це перша відзнака в історії філармонії, коли нагороджують артиста за мужність і відвагу.

У концертній програмі, яку будемо представляти, ми вирішили об’єднати усі колективи в один захід. Тому що святкувати ювілей «Зорян» без хлопців, які на фронті, ми морально не можемо собі це дозволити.

У нас відбулися деякі зміни в інструментальному ансамблі «Єлисавет-ретро». Нині ним керує Олег Кротов – професійний музикант з консерваторською освітою. Цей ансамбль теж готує нові номери.

– Чим порадуєте глядачів у день відкриття сезону 9 жовтня?

– У день відкриття ми хочемо зробити у фоє виставку костюмів «Зорян», щоб люди побачили зблизька те вбрання, в якому вони об’їхали пів світу. Ми чекаємо нашого Станіслава Бурагу, соліста, співака, який теж на передовій у званні офіцера. Сподіваємося, йому дадуть невеличку відпустку і він заспіває ті дві пісні, які може виконувати саме так тільки він. Ми будемо показувати нову хореографічну композицію, ту, яку давно хотіли створити. Це «Буковинський танок». Він побудований на автентичних костюмах і на дослідженнях хореографії того краю. Будуть і нові інструментальні композиції, які виконує оркестр академічного театру музики, пісні і танцю «Зоряни». Хоча там тимчасово працюють нові люди, їм нелегко було входити в нашу програму.

Чужих артистів ми вирішили не запрошувати, тому що це наше свято, наше відкриття. Хоча у планах, в перспективі для інших мистецьких програм ми будемо запрошувати артистів Національної філармонії, інших професійних колективів.

– А що планується на перспективу?

– Плануємо продовжити роботу з такими проєктами, як «Вечори духовної музики “Різдвяні перезвони”», фестиваль камерної та симфонічної музики «Травневі музичні зустрічі», «Митці Кіровоградщини».

Готуємо також презентацію книги до 40-річчя «Зорян», де будуть спогади, фото, нариси з історії, відгуки глядачів. У перспективі також хочемо зібрати архівні матеріали від початку філармонійної діяльності в нашому краї і видати книгу. Будуть у нас і благодійні акції. Ми це продовжуємо, тому що у нас не один Ігор на фронті.

Нещодавно також отримав відзнаку «Срібний хрест» наш колега, соліст балету театру «Зоряни», старший лейтенант 79-ї десантно-штурмової бригади Олексій Перепелиця.

У планах сольний концерт ансамблю «Єлисавет-Ретро». А найближчим часом, саме 23 жовтня, ми відкриваємо концертний сезон дитячої філармонії.

Усі наші концерти не є чисто розважальними. Вони патріотичні, емоційно зворушливі. Навіть комерційні. Ті артисти, які до нас приїздять з виступами, всі працюють на ЗСУ, всі збирають кошти з тих гонорарів і передають на потреби наших військових. Мистецька когорта згуртувалась і працює на перемогу.

– Як відомо, цього року фінансування закладів культури знову скоротили. Як ви виходите з цього становища?

– Ми фінансуємося з обласного бюджету через департамент культури і туризму ОВА. У нас ситуація така. Ніхто нас не відправляє у відпустки за свій рахунок, не скорочують наші ставки і не скорочують штати. Ми не шикуємо. У нас є зарплата, є неповні комунальні послуги, частину яких покриваємо самі. Ми вимушені заробляти для того, щоб нормально функціонувати. Витрати на утримання приміщення ми покриваємо самі. Допомога на капітальні видатки була цього року в розмірі одного мільйона гривень. На ці кошти ми замінили четверту частину покрівлі нашого приміщення. Ми розуміємо, що війна вимагає дуже багато витрат. І те, що нам виділили, використовуємо раціонально. Основні капітальні видатки йдуть за власно зароблені кошти. За них ми відреставрували сцену, яка була вже у жахливому стані. Ми поставили два кондиціонери, які можуть трохи підігрівати приміщення в морози. Ми за ці гроші відремонтували вентиляційну систему в залі. Плюс нові костюми та інструменти. Все це за кошти, які ми заробили самі.

Наш театр музики, пісні і танцю «Зоряни» має статус академічного. Його працівники мають право отримувати до ста відсотків надбавки за фах. За бюджетом було передбачено двадцять три відсотки. Ця сума складає близько 10-12 тисяч гривень. На сьогодні це не такі великі кошти, щоб вижити. Ми піднімали це питання перед депутатським корпусом, перед головою ОВА. Нас чують, але фінансового ресурсу немає. Тому у нас вихід один: краще працювати і більше отримувати. У мене як у керівника є право робити надбавки з коштів, зароблених колективом. Але коли сідаєш і розмірковуєш, що передусім зробити, відчуваєш на собі Трішкін кафтан. Звукова апаратура потрібна, освітлення потрібне, ремонтувати «Неоплан», якому вже 20 років, треба. «Волга» така вже стара, що я скоро п’ятами буду гальмувати. Але у мене не вистачає совісті щось нове придбати їй взамін.

Потреби великі. Та найголовніше – ми повинні підтримувати творчий розвиток. Тобто нові композиції, нові аранжування, нових артистів.