Після великого корупційного скандалу з 1 січня 2025 року припинили існування медико-соціальні експертні комісії. Наразі вони передають справи щодо встановлення інвалідності, які не встигли закрити, експертним комісіям у лікарнях, на які тепер покладено ці функції. Хто та як тепер буде займатися цим питанням, яка робота вже зроблена в медзакладах, читайте далі.
«Зараз триває передача тих справ, які не встигають завершити МСЕКи. Вони передають у визначені заклади охорони здоровʼя, а їх понад 290, в яких сформовано 1450 експертних команд із понад 4 тис. лікарів», – повідомив міністр охорони здоров’я Ляшко. Сформовані електронні реєстр і черга, відомо, куди передано справи, кожний медзаклад попередить, де знаходиться справа й на коли призначений розгляд.
Щодо Кіровоградської області, у нас сформовано 39 експертних команд за 10 профілями. Це гематологічний, загальний, загальнохірургічний, кардіоневрологічний, онкологічний, офтальмологічний, психіатричний, травматологічний, фтизіатричний, хірургічний напрямки. Визначено 10 базових лікарень – п’ять кластерних і п’ять надкластерних, які візьмуть на себе функцію проведення оцінювання своїми експертними командами. Такими кластерними лікарнями є Голованівська, Новоукраїнська, Олександрійська, а також дві кропивницькі лікарні – швидкої медичної допомоги й центральна міська.
У випадку, коли стандартні комісії не підходять пацієнтам (при онкології, туберкульозі, інсультах, інфарктах, психіатричних хворобах), будуть працювати команди надкластерних лікарень, де надають високоспеціалізовану медичну допомогу. Це Кіровоградська обласна та психіатрична лікарні, кардіоцентр, онкоцентр і фтизіопульмонологічний центр. Пацієнт разом з сімейним лікарем зможуть обрати або найближчий заклад, який має експертну команду, або спеціалізований, в залежності від захворювання.
Ми, як завжди, звернулись за коментарями до практикуючих спеціалістів.
Ігор Макарук, медичний директор Кіровоградського онкоцентру, розповів про організацію експертної роботи щодо хворих з онкологічними захворюваннями.
– Експертні команди мають створюватись залежно від того, яка очікується кількість пацієнтів. Ми поки створили дві команди, але не тому, що нам їх достатньо, а тому, що в нас не вистачає лікарів. У кожній має бути обов’язково лікар-онколог, хірург-онколог і терапевт. Але терапевтів у нашому закладі всього два, тому й експертних команд поки ми більше не можемо створити. Ці лікарі мають певний графік роботи, ніхто в них не забирає основних обов’язків, які вони мають щоденно виконувати, а тепер вони мають дві години в день витрачати ще й на проведення експертизи непрацездатності. Тобто це додаткове навантаження в межах свого робочого часу.
Хочу додати ще один нюанс. Обласна онкоМСЕК з лютого 2024 року не працювала систематично, і онкохворі оглядалися на інших комісіях, так би мовити, по остаточному принципу, і нам вже назбирали 300 справ, які ми маємо розглянути. Але зрозумійте, це цілі томи документів, які потрібно ще оцифрувати, перевести в електронний варіант і тільки потім з ними працювати. Це за день-два не зробиш.
У керівника є право міняти команди, бо, скажу відверто, лікарі не дуже охоче на це погоджуються, бо це додаткове навантаження, декларування доходів.
– Пане Ігорю, а ця робота хоч буде додатково оплачуватись?
– Поки що це передано на розгляд керівників, і ми можемо застосовувати різні способи заохочення, наприклад, преміювання, надбавки 50% за інтенсивну працю. Але з нового року Національна служба здоров’я України планує додати фінансування до 90 тисяч в місяць на одну команду, і ми зможемо використовувати ці кошти на оплату праці наших фахівців. Але ж потрібні ще додаткові принтери, сканери, папір, треба відправляти рекомендовані листи пацієнтам, мають бути виїзні бригади, щоб оглянути пацієнта за місцем проживання, тобто має бути автомобіль.
Але, в принципі, усе можна зробити. Шкода тільки, що так багато справ нам передали нерозглянутих. У нас за час війни майже вдвічі збільшилося навантаження, бо до нас багато пацієнтів їдуть з інших областей. Тепер ще й експертні обов’язки додалися.
– А щодо лікарів, кого ви можете назвати? Чи це секретна інформація?
– Це відкрита інформація, вона є на сайті нашого закладу, і будь-хто може з нею ознайомитися. Але буде таємно, хто яку справу буде розглядати, аби уникнути корупції. Можу назвати онкологів Гардашнікова Андрія Леонідовича та Іскімжі Дмитра Івановича, онкохірургів – Люлю Ігоря Едвардовича і Єрмоленка Сергія Андрійовича і терапевтів – Супруненко Ольгу Володимирівну та Азарову Олену Олексіївну. Повний список лікарів, які будуть задіяні в роботі експертних команд, можна знайти на нашому сайті.
Чекаємо також додаткових навчальних вебінарів для лікарів, бо це нова для них робота, контролює це все радник прем’єр-міністра, створено робочі чати, технічна підтримка, можна завжди звернутися з питаннями або за консультацією.
Як організовано роботу з цього питання в обласній лікарні, розповів Євген Дуда, заступник медичного директора з поліклінічної роботи.
– Пане Євгене, за яким принципом формувались ваші експертні команди?
– Згідно постанови, якщо лікар працює більше року, він може бути членом експертної комісії. У нас на сьогодні сформовано по дві комісії за п’ятьма профілями: гематологічним, кардіоневрологічним, загальнотерапевтичним, загальноневрологічним і офтальмологічним. Тобто у нас задіяні спеціалісти, яких немає в інших лікарнях, наприклад, гематологи, нейрохірурги. Перелік лікарів, які входять до складу цих команд, можна побачити, як того вимагають накази, на сайті лікарні.
– Чи може змінюватись склад комісії в разі виникнення якогось форс-мажору?
– Так, склад комісії підбирається адміністратором безпосередньо перед розглядом справи. Це так визначено на перехідний період, але надалі можуть бути зміни. Тобто всі лікуючі лікарі можуть бути членами експертної комісії.
– Чи багато вже до вас надійшло справ?
– На сьогодні – 180 справ. Усі – паперові, усі потрібно оцифрувати, перевести в електронний вигляд, потім запросити людину і провести оцінювання. У цій справі нам дуже допомогли наші інтерни, за що ми їм дуже вдячні.
Ми мали почати роботу з першого січня, але перенесли на шосте, проте, може, знову перенесуть, адже є певні технічні складнощі, система через перенавантаження зависає.
– Як буде проходити процедура оцінювання стану хворого?
– Є три категорії розгляду: очна, заочна і дистанційна. В разі потреби будуть виїзні бригади працювати, з виїздом до хворого. Також можна застосовувати телемедицину. Постановою визначено перелік захворювань, коли можна заочно розглядати, коли очно – тобто це все конкретизовано.
Побачивши стоси паперів, які обробляли при мені лікарі, розмовляла з ними недовго, але виникла купа питань. Чи буде у лікарів час займатись власними пацієнтами? Чи не почнуть лікарі тікати в приватні медзаклади, де немає цього додаткового навантаження? Чи не можна було зробити в двох-трьох областях пілотний проєкт і лише після усунення якихось недоліків запускати цю реформу по всій країні? Питань, на жаль, ще дуже багато…
Цивільна дієздатність: коли настає і в яких випадках може бути обмежена...