Дорослі люди, а в казки віримо. Ось проб’є новорічний годинник опівночі за київським часом – і путін перетвориться на гарбуз. А Маск – на оленя. Ну гаразд, це ми з казковим дитинством розлучитися не хочемо, але як можна так бездумно вірити політикам і всяким безвідповідальним базікалам?
Кому і в що ми тільки не вірили – згадати соромно! Та Бог із ними. Як кажуть, хто старе пом’яне, той лиха не мине. Тут нового вже стільки нагилили, що у самого голова на гарбуз може перетворитися. І не опівночі, а посеред робочого дня.
Спочатку про наболіле. Стільки нас, наївних, повірило феї Юлі, що за помахом її чарівної палички ліки ось-ось подешевшають. Вона так і заявила: «Є всі шанси, що після Нового року ліки в українських аптеках стануть ледь не вдвічі дешевшими». Зрозуміло, після таких обіцянок економні пенсіонери прямо від олів’є рвонули в аптеки, але, на жаль, ліки не тільки не подешевшали, а навпаки – подорожчали. Ціни на деякі (з особистого досвіду) зросли на 30 –100 грн. Ось і вір феям після цього.
Хоча, з іншого боку, «після Нового року» – поняття відносне, може означати й 360 днів. А прямо з 1 січня у нас лише комунальні тарифи та податки змінюються, і виключно у бік збільшення.
Ще один казковий персонаж – Шалам-Балам. Він же – Дмитро Гордон. З персонажем з «Аліси в Країні Чудес» його ріднить не тільки зачіска, точніше, її повна відсутність, а й бажання постати перед усім Задзеркаллям таємничим мудрецем, ще й дуже наближеним до короля.
Ох і помотав Гордон людям нерви перед Новим роком! І війна, за інформацією з його секретних джерел, закінчиться 30 грудня, і Трамп із путіним зустрінуться цього ж дня. Залізним доказом були натяки на недавню поїздку з дружиною у Вашингтон. Ну як тут не повірити!
Однак, як і попереджав Льюїс Керролл, наш Шалам-Балам 31 грудня впав зі стіни і заходився активно пояснювати наївним, чому його точний прогноз не справдився. І так розсердився на обурених його хайпом, що, не добираючи слів, порекомендував незадоволеним засунути язики собі в дупи. Й справді казковий довб…б!
А тепер, увага, магістр гучних обіцянок, чарівник Смарагдового міста Вашингтона, великий та жахливий Дональд Дак Трамп! І ви, шановні читачі, досі ще бурчите на Володимира Зеленського, називаючи його коміком та клоуном? Воістину, усе пізнається у порівнянні.
До речі, знаєте, як перекладається Trump з англійської? Козир! Збіг? Я не впевнений. І він, мабуть, теж.
Зауважте, інавгурація 47-го, козирного, президента США ще тільки відбудеться наступного тижня, а він уже повсюдно підвищує ставки, роздає праворуч і ліворуч такі обіцянки, що скромним європейським лідерам кепсько стає. Без зловтіхи скажу, що канадійцям, мексиканцям, панамцям і гренландцям з данцями зараз точно не позаздриш. Покладатися на людину с такими забаганками як на головного охоронця світового порядку – це вже навіть не інфантильність, а недоумкувата наївність.
Звісно, є ще слабка надія, що це тролінг найвищого рівня, і ним усе обмежиться. Втім, математично ці очікування дуже слабкі, десь на рівні статистичної похибки.
Але нас із вами набагато більше цікавить, чи виконає Трамп свої обіцянки зупинити війну в Україні. Нехай не за 24 години, ніхто з цього приводу і не спокушався, але хоча б до травня – червня. Сумніви щодо цього зростають, як на дріжджах. То вони дуетом з Маском Зеленському за гроші дорікають, то путіна «розуміють», то радять нам про НАТО забути. А воно ж у нас в Конституцію вписане. Хоча це – окрема казка.
Не минуло й місяця, як усі зрозуміли та повірили, що цей рудий дядько реально непередбачуваний і йому начхати на багато речей, які іншим здаються непорушними. Але, можливо, саме в цих рисах Дональда Трампа і криється хоч невеликий шанс для України? І якщо путін почне качати права і відмовиться від розумних компромісів, навіть безпосередньо й не пов’язаних з Україною, то Дональд цілком може й розлютитися. Мовляв, Україна йому, зрозуміло, пофіг, але як міг його ослухатися якийсь лисий карлик? Чи знову видаю бажане за дійсне і ця казка не має хорошого кінця?..
За що платитимемо в лікарнях?