Мабуть, судді К. Фортечного районного суду Кропивницького у своїй практиці так часто доводилося розбиратися в обставинах скоєння злочинів різних шахраїв, що врешті-решт захотілося спробувати самому. Але не судилося.
Проблема, з якою зіткнувся кіровоградський фермер Б., дуже типова для нашого часу – податкова інспекція з якогось формального приводу заблокувала його господарству податкові накладні. Досвідчений бухгалтер у такій ситуації одразу подає заперечення, коригує документи і, зазвичай, усуває проблему, не доводячи справу до суду і руйнівних штрафів. Але в нашого фермера «порішати» в податковій не вийшло, і він поскаржився на безвихідь своєму знайомому судді К. І, на щастя, той погодився допомогти – пообіцяв домовитися зі своїм колегою, що розглядав цю справу у місцевому окружному адміністративному суді, щодо позитивного рішення.
Але не безплатно, а за дві тисячі доларів. І зрозуміло, що не собі, нащо людині, що декларує півтора мільйона статків, такі дрібниці? Гроші він пообіцяв віддати своєму колезі. Сума чимала, але суттєво менша, ніж неприємності від податкової. І фермер погодився.
Насправді суддя К. і не думав домовлятися з колегою із окружного адмінсуду, а просто чекав його вердикту. Шансів було 50 на 50. Дочекавшись позитивного рішення, К. звернувся до фермера за розрахунком. Ну а далі дві тисячі баксів стали доказом по справі про шахрайство (ч. 1 ст. 190 КК України), яку днями ДБР відправила до зовсім іншого суду.
Стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на три роки, але шансів на те, що К. сяде, немає майже ніяких. Зазвичай такі справи в наших судах закінчуються у кращому для Феміди разі умовним строком. Бо наш суд – самий гуманний у світі.
Держава дає гроші на навчання: хто зможе отримати