Великі сподівання Кіровоградщини. Продовження

11:23
58
views

Усього місяць тому в «УЦ» вийшла стаття «Великі сподівання Кіровоградщини», яка не тільки розповідала про підписання у Вашингтоні угоди між Україною та США про корисні копалини, але й надала інсайдерську інформацію, як саме ця історична угода стосується Кіровоградщини. Першими в країні ми з радістю повідомили, що у нашій області зусилля Інвестиційного фонду відбудови США-Україна будуть спрямовані на розвиток титановмісних і графітових родовищ.

Та публікація закінчувалась досить інтригуючою фразою: «Зазначу, що це ще не всі позитивні новини, які стосуються майбутнього нашої області. Але про них генеральний директор гірничодобувної компанії “Велта”, що веде видобуток і переробку титановмісного ільменіту в Новомиргородському районі нашої області, Андрій Бродський пообіцяв повідомити особисто найближчим часом».

Витримати місячну паузу було важко, але такою була наша домовленість. Нарешті у мережі Фейс­бук з’явився довгоочікуваний пост Андрія Вікторовича стосовно того, що компанія «Велта» отримала дані про можливі поклади рідкісноземельних металів на Бирзулівському родовищі титанових руд в Кіровоградській області.

– Можливо, ви памʼятаєте, що минулого року ми у складі цілого потужного консорціуму провідних європейських інституцій отримали доволі великий грант на дослідження та вдосконалення методів збагачення на нашому ГЗК на Бирзулівському родовищі.

Деякий час тому я дуже сміявся, коли поважні люди у всьому світі почали мене питати про поклади рідкісноземельних металів в Україні. Сміявся я з того, що вважав, що в нас, в Україні, їх майже немає. Є кольорові, є рідкісні метали, а от з рідкоземом в нас не дуже…

І ось сьогодні ми отримали дуже попередні, але ж у той час дуже обнадійливі дані від одного з провідних членів консорціуму.

Далі буду казати дуже обережно.

У межах нашої спільної роботи з європейськими партнерами у проєкті REPTІS в рамках програми Horizon Europe ми отримали першу інформацію щодо можливого вмісту критичних матеріалів, зокрема рідкісноземельних елементів, у нашому ільменіті. Такі елементи, як ніобій (Nb), ванадій (V), гафній (Hf), скандій (Sc), іттрій (Y), лантан (La), церій (Ce), неодим (Nd) та торій (Th), будуть далі досліджуватися для підтвердження можливості їх виробництва у промислових масштабах.

Тому, будь ласка, не дуже дивуйтеся, якщо за декілька років Україна дійсно з’явиться на світовій мапі постачання рідкісноземельних елементів!

Мабуть, ми й не дуже здивуємось такій майже фантастичній новині, оскільки за останні роки звикли, що прогнози та обіцянки керівника «Велти» зазвичай збуваються та виконуються.