Здається, це вже традиція. В Україні щороку, напередодні літніх відпусток, починають бурхливо обговорювати відставку уряду. Зазвичай за це мають проголосувати народні депутати на останній перед відпусткою сесії. Встигли, проголосували і поїхали на Мальдіви. Не встигли – живемо далі з тим самим Кабміном. Так було, до речі, і минулорічного липня.
Навіщо взагалі відправляють уряд у відставку? Питання, звісно, цікаве. Відповідь «щоб краще жила країна» не проходить від слова «зовсім».
Зазвичай зміні уряду передує політична криза. Наприклад, розвалюється парламентська коаліція. Або сотні тисяч людей виходять на вулиці з конкретними політичними та економічними вимогами. Нерідко відставці прем’єр-міністра передує корупційний або морально-етичний скандал. Причому не обов’язково прем’єр особисто в ньому замішаний. Вляпався, скажімо, міністр освіти, а відповідає глава Кабміну – прогледів.
Але так заведено в них у Європі, куди нам – як до Києва рачки. У нас Кабмін виконує роль фільтра – збирає на себе негатив усіх гілок влади. Президентської, офісно-президентської, законодавчої, судової, місцевої і, звісно, виконавчої. Як тільки цей фільтр перестає працювати і народ укотре починає закипати, спрацьовує запобіжний клапан – Верховна Рада відправляє прем’єр-міністра у відставку. А з ним і уряд.
Продовжуючи технологічні аналогії, можна з упевненістю сказати, що всі терміни для капремонту влади вже минули. Звичайно, насамперед це пов’язане з війною і забороною на проведення виборів. Президент і народні депутати значно «пересиділи» свої каденції. А Денис Шмигаль уже понад п’ять років прем’єр-міністр – справжній довгожитель на цій посаді, хоча на нього «недоторканність» не поширюється. Змінювати його можна, та чи потрібно?
Коротка довідка. Шмигаль Денис Анатолійович. 49 років. 18-й прем’єр-міністр України. Характер нордичний, стриманий. Освіта – Львівська політехніка, інженер-економіст. Кар’єра – стрімка: від економіста і головбуха до голови Івано-Франківської ОДА. Лисий, з борідкою, в окулярах. Спортивної статури. У зв’язках, які порочили б його, не помічений навіть Мар’яною Безуглою. Вільно володіє англійською та польською мовами. Політичних амбіцій досі ніяк не демонстрував. Класичний технократ.
Додайте до цього відсутність згадок у мережі про участь Шмигаля в корупційних і майнових скандалах, і матимете постать з блискучою репутацією. Український Штірліц.
Це, так би мовити, фасад Шмигаля. «Зворотний бік Місяця» залишає цілу купу запитань, утім, усі вони про одне й те саме – про відповідальність за своїх забруднених підлеглих.
Щоб не бути голослівним:
– «яйця по 17 грн за штуку» – закупівлі Міністерством оборони продовольства для ЗСУ за завищеними цінами;
– «рекордний хабар» – 400 тисяч доларів в.о. міністра інфраструктури Лозинському за сприяння в укладанні договорів про держзамовлення;
– «угода на мільярд» – справа стосовно глави МінЕду Чернишова, якого підозрюють в отриманні від забудовників хабара у вигляді знижки на елітні квартири за сприяння у виділенні землі в столиці.
Ну, Чернишов – це стаття особлива! Йому, колишньому фавориту президента і всесильного Єрмака, спочатку пророкували місце Шмигаля, а потім створили для нього персональне міністерство. І він остаточно знищив свою репутацію. Усю його колізію докладно описано в ЗМІ – повторюватися не буду, але сам факт внесення за нього 120 млн грн застави абсолютно лівими персонажами – це просто феєрверк божевілля!
Крім корупційних, підлеглі Шмигаля відзначилися десятками, скажімо так, морально-епічних (саме епічних) скандалів. Зокрема, призначення плагіаторів Шкарлета та Лісового на посаду міністра освіти та науки.
А як кваліфікувати скандал навколо мами нинішньої віцепрем’єрки Ольги Стефанишиної, яка нещодавно купила елітну квартиру за ціною, вчетверо нижчою від ринкової? Хоча саме «комсомолці, спортсменці і просто красуні» Стефанишиній нині пророкують стати наступницею Шмигаля.
Вас, можливо, здивує висновок автора про те, що всі ці пертурбації, за великим рахунком, не мають майже ніякого впливу на наше з вами життя. Але ж так і є. І буде так надалі, поки абсолютно всі значущі рішення – економічні, фінансові, міжнародні, технічні, гуманітарні, кадрові, тощо – ухвалюють в Офісі президента.
Влада без відповідальності і відповідальність без влади в сумі дають зовсім не арифметичний результат: безвладдя і безвідповідальність.
Родини зниклих безвісти за особливих обставин отримали право на безоплатну допомогу...