І не кажіть, що вас не попереджали! Ці люди достеменно знали, що нас чекає. І найкраще знав їхній керівник – міністр енергетики Герман Галущенко. Він ще в середині 2025 року (влітку!) попереджав: «Необхідно готуватися до важкої зими. На жаль, вона справді буде важчою за минулу. Ми зі свого боку зробимо все можливе, щоб це не стало критичним».
Пацан сказав – пацан зробив! Професіонал, одним словом, недарма його свої ж називають Професором. Будь-хто інший міг помилитися, адже скільки факторів було проти. Наприклад, війна могла закінчитися. Або Трамп міг домовитися з Путіним, щоб той не вбивав українську енергетику. Або дав нам сто «Петріотів». Або зима не настане через глобальне потепління. Але Галущенко з друзями все точно прорахували і передбачили: якщо скомуніздити 100 мільйонів доларів (вони ж 4,5 млрд грн), то зима стане важкою навіть на Мальдівах.
Для тих, у кого немає світла та інтернету цілодобово, розповім, що весь минулий тиждень НАБУ та САП оприлюднювали матеріали резонансної справи, фігурантами якої стали діючі та колишні високопосадовці енергетичної сфери. Учасники створили корупційну схему впливу на роботу цілого ряду держпідприємств, у тому числі НАЕК «Енергоатом».
Серед вже встановлених слідством учасників кримінальної структури – колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк, виконавчий директор із захисту та безпеки НАЕК «Енергоатом» Дмитро Басов і відомий бізнесмен Тимур Міндіч. Використовуючи службові зв’язки в міністерстві та державній компанії, вони забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель та фінансовими потоками. На різних орбітах навколо цих трьох «зірок» оберталися сотні чиновників і підприємців, втягнутих у стрижку державної вовни. Крім того, в ході розслідування детективи в різних ситуаціях зафіксували участь чотирьох фігурантів (!), які працювали в різний час міністрами Кабміну.
«Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів “Енергоатому” в розмірі від 10 до 15% від вартості контрактів. Зокрема, контрагентам “Енергоатому” нав’язувалися умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву “шлагбаум”», йдеться в повідомленні НАБУ.
Для розуміння схеми: навколо стратегічних підприємств енергетики зосереджено сотні (!) приватних підприємств-контрагентів, які годуються виключно контрактами з енергетиками. Ці прилипали створено здебільшого довіреними особами (родичами і кумами) колишніх і чинних посадовців, а укладення з ними договорів забезпечується перерахуванням відкатів організаторам схеми. У свою чергу підприємства теж крадуть з державних коштів, що залишилися в їх розпорядженні, і це в підсумку гарантує нам з вами «важку зиму».
Не знаю, як ви, шановні читачі, але уявити 100 (сто) мільйонів доларів у вигляді банківських пачок стодоларових купюр я не можу. А саме таку суму нарахували детективи НАБУ «енергетикам» за останніх 15 місяців – рівно стільки триває операція правоохоронців під назвою «Мідас». Тим більше не можу уявити 4,5 мільярда гривень у вигляді грошової купи. І все ж спробуємо. Одна «зелена» купюра номіналом 100 доларів важить приблизно 1 грам. Відповідно, 1 000 000 купюр важить ОДНУ ТОННУ! І це без банківських упаковок, картонок, шпагату та інших супутніх матеріалів.
Безумовно, цю суму поки що не доведено, вона приблизна, має радше символічне значення, ніж реальне. Скільки насправді «тонн білизни» пройшло через розташовану в центрі Києва «пральню» – більше чи менше, – невідомо, та й навряд чи коли-небудь нам назвуть точну суму, але порядок цифр говорить про масштаби корупції.
Можна і далі займатися прикладною математикою, скажімо, підрахувати збитки від незакуплених на ці гроші в Європі мегават електроенергії, або тонн трансформаторного мастила, або кілометрів кабелів і ліній електропередач, але настрою це вам не додасть. До речі, за повідомленнями НАБУ, в цій самій «пральні» отримував відмиті бакси і віце-прем’єр Чернишов, який опікувався різними інфраструктурними проєктами. Отже, збитки можна підраховувати і в вагонах цементу, кубометрах бетону, тоннах арматури.
Від усієї цієї історії просто зносить голову, хоча, здавалося б, нічого нового – в Україні топ-чиновники брали свою «доляху» завжди. І система тотальних відкатів з’явилася навіть не вчора. Але цим «друзям Міндіча-Карлсона», квартира якого розташовується під дахом будинку на Грушевського, безумовно належить ноу-хау «системна корупція під час великої війни».
Прорахувати зараз наслідки «міндічгейту» для України, думаю, не під силу навіть найдосвідченішим аналітикам і конспірологам. Події можуть обернутися так, що «важка зима» здасться нам дрібною неприємністю. А може, гора в черговий раз народить мишу. Або прийде лісник і вижене з лісу і партизанів, і фашистів. Ми ж з вами дивитимемося цей серіал у реальному часі і, на жаль, вимушено братимемо в ньому участь.
Про те, що в Україні під час війни крадуть гроші, призначені для виживання країни, відомо дуже багатьом. І вже напевне – всім без винятку журналістам. Не знаю, як вас, але мене бісить, коли після повідомлень про черговий корупційний скандал телеведучий нафталінового марафону (колгоспного футболу, дурного телешоу) звертається до нуждених глядачів з проханням перерахувати «хто скільки може» на дрони, РЕБ або пікапи. Особисто я з деякого часу доначу тільки тим людям, яких добре знаю. А цих телевізійних «жебраків», які отримують за нібито волонтерську діяльність чималу зарплату, хочеться послати… У КабМіндіч.
Традиційних висновків цього разу не буде – лише кілька фактів.
- Нинішній уряд Шмигаля-Свириденко повністю дискредитував себе і втратив довіру народу України. Таке під час війни не може мати прощення. Єдиний вихід – створення президентом і парламентом уряду національного порятунку. Не плутати з міністерством єдності. Це «другоє». Схожі випадки в історії були, ми не перші.
- Минулого тижня в Ізраїлі ухвалено закон про смертну кару злочинцям. Нам, як завжди, ніхто не указ, крім Люксембургу, Мальти і МВФ, але державна зрада і мародерство в особливо великих розмірах під час воєнного стану мають адекватно каратися.
- Про назву операції НАБУ. Цар Мідас за дружні послуги отримав у дар від бога Діоніса здатність перетворювати на золото все, до чого торкався, в тому числі їжу і предмети гігієни. Він дуже скоро пошкодував про свою жадібність і попросив богів Стародавньої Греції звільнити його від такого щастя. Але це тільки перший міф про Мідаса, а є й другий. Його історія дуже схожа з нашим національним відбором на «Євробачення». Для Мідаса вона закінчилася перетворенням звичайних вух на ослячі. Хто саме після «Міндічгейту» опиниться з ослячими вухами, поки невідомо, але дуже не хотілося б, щоб це були ми з вами.
- І останнє. Так, зима буде важкою.
Як ви дістали!