Кандидатський мінімум-2020

Дивно, але виявляється, що є люди, які не знають, що 25 жовтня в Україні відбуваються вибори до місцевих органів влади. І це не єдине, про що електорат не здогадується в ході цьогорічної виборчої кампанії.

Народ ще не дуже в курсі й відносно того, що вибори до органів місцевого самоврядування відбуваються за новою виборчою системою, або правильніше сказати – технологією, бо це не що інше, як освячений парламентом засіб досягнення бажаного результату для партій. Відтак, у населених пунктах чи об’єднаних територіальних громадах з населенням більше 10 тисяч осіб громадяни, які бажають стати депутатами місцевих рад, можуть реалізувати своє прагнення лише через партійні списки. З одного боку, це явне порушення прав громадян вільно обирати та бути обраними, бо обов’язкова партійність це право обмежує. З іншого – це спроба політизації життя місцевих громад, і не факт, що це позитивно вплине на вирішення поточних господарських справ у селах, селищах чи райцентрах. А з третього боку, тепер долю депутатів і керівників органів місцевого самоврядування вирішуватиме не народ шляхом голосування, а партійні вожді, оскільки саме партії отримали право відкликати неслухняних депутатів чи знімати голів.

Таким чином, тепер диктат партій чи їхніх ляльководів на місцеве самоврядування буде безпрецедентним. А ще – партійні списки враз наповнилися людьми, які ще на минулих виборах розмахували зовсім іншими прапорами або взагалі перебували в політичній тіні.

Але й це ще не все, оскільки побіжне ознайомлення з партійними списками кандидатів у Кіровоградську обласну та Кропивницьку міську ради свідчить про явний дефіцит кадрів як у партійному, так і в індивідуальному вимірі. Причини можуть бути різними, як від відсутності запиту, так і в звичайній порядності та небажанні бути заручниками партійного диктату. Але як би там не було, а до партійних списків потрібно придивитися уважніше.

Кіровоградська обласна рада

На місця в обласному парламенті «списочно» претендують 10 політсил, частина з них має діючих депутатів, але не всі вони ввійшли в нові списки. «Батьківщина», яка в останній каденції мала 13 «багнетів», втратила чотирьох, але має достатню кількість діючих депутатів облради, плюс до них приєдналася Наталія Ревенко, начальник обласного управління лісового та мисливського господарства, яка потрапила туди з «Солідарності». Цікавою є поява в списку Лариси Андрєєвої, головного лікаря обласної лікарні, яка теж має багату політичну біографію, але насправді знайшла себе на займаній посаді. За нею в раду іде й головний лікар дитячої обласної Василь Хорощак. Виявила бажання балотуватися від «Батьківщини» відомий громадський діяч Людмила Шубіна, гендиректор ТОВ «Друкмаш-Центр», і достатньо несподівано в списках з’явився Анатолій Коротков, директор Центральноукраїнського наукового ліцею-інтернату, який в позаминулому скликанні був у фракції «ПР» і запам’ятався пресі тим, що постійно пропонував розглядати питання «без обговорення». Додалися й важковаговики в особі деяких керівників великих підприємств або колишніх керівників – це Денис Шевченко з Побузького та Віктор Коваленко зі Смоліного, останній, до речі, теж має солідне партійне «портфоліо». Є й окремі цікавинки, скажімо, у списку зустрілося прізвище Романа Моцного – сина колишнього губернатора. Пішла в депутати й Наталія Агапєєва, яка недавно стала директором обласної філармонії. Бачимо тут Людмилу Салоїд, заступника голови облради при «регіонах». Є Андрій Перевозник, представник відомої політичної родини з давнім «сердечковим» минулим, який зараз «грає» на місці в/о керівника футбольного клубу «Зірка». Список поповнився і головою ФПУ Кіровоградської області Максимом Баланенком знайшлося в ньому місце одіозному забудовнику Олександру Крившенку, який має бурхливе партійне й бізнесове минуле. Цікаво, що в списку «Батьківщини» досить багато керівників обласних комунальних закладів, контракти з якими затверджувала саме обласна рада.

Можливо, усі ці відомі та достойні люди прийняли рішення балотуватися від «Батьківщини» в якості своєрідного компромісу між «розумними» та «красивими», тобто політсилами, які представляють крайні політичні полюси. Люди не хочуть брати участь у розборках й обрали цей варіант, в усякому разі, інші списки значно бідніші на відомі імена.

«ОПЗЖ»

Ця політсила, яку міцно асоціюють з «медведчуками – рабіновичами» у Верховній Раді, у діючій каденції була представлена 13 депутатами, найбільше – з Олександрії. Сергій Ларін, колишній губернатор і діючий народний депутат, очолив обласний список опозиціонерів і одночасно професіоналів. Дивно, але в списках відсутній Костянтин Каспров зі Світловодська, який запам’ятався виступами на сесіях російською в супроводі перекладача на українську, зате в повному складі присутня олександрійська група товаришів, яка навіть збільшилася. Цікаво, якою буде поведінка «буйної» лідерки олександрійців Людмили Давиденко в присутності Сергія Ларіна, який схильний до толерантних стосунків з колегами, адже одного разу за різкі висловлювання на адресу представників інших фракцій її навіть пересадили подалі від однопартійців.

Серед несподіванок – поява в списках «ОПЗЖ» відомого лікаря Віктора Мягкого, диригента Юрія Любовича і Віктора Серпокрилова, колишнього заступника голови Кіровоградської ОДА, а також Олександра Симоненка, нашого чемпіона-велосипедиста. Швидше за все, вони стали опозиціонерами лише завдяки особистим приязним стосункам з колишнім губернатором Сергієм Ларіним, але, наскільки вони будуть вільними в своїх діях, покаже час. Власне, на цьому партійний список відомих осіб від цієї політсили й закінчується, і це проблема більшості партій на місцевих виборах.

Нас мало, але ми в «тільняшках»

До несподіванок нового циклу можна віднести не окремих осіб, а цілий список. Це список «Партії пенсіонерів», яка свого часу була створена як підпорка «Партії регіонів» і, здавалося, благополучно пішла на пенсію, але ж ні! Список цієї партії зареєстровано на виборах в обласну раду, і до нього потрапило кілька відомих особистостей, хоча, з огляду на, так би мовити, потенціал наших пенсіонерів, розкручених імен могло бути набагато більше.

У списку колишній директор Інгульської шахти й депутат обласної ради Равіль Агліулін, громадська діячка Олена Надутенко, активний фотокор Анатолій Саржевський, колишня керівниця апарату Кіровоградської міськради Лідія Єльчанінова, голова міської організації «Союз Чорнобиль» Михайло Мохонько, Юрій Михалевський – колишній керівник апарату обласної ради, і, увага, один з найвідоміших у місті та області працівник апаратів різних рівнів Анатолій Перевозник. Хто з них потрапить у раду, невідомо, але вони «закрили» всі 64 кандидатські позиції.

Не може засліпити великою кількістю зірок «Радикальна партія Олега Ляшка», яка наразі представлена в облраді власною фракцією, а сам Олег Ляшко намагається повернутись в парламент через довибори в Сумській області. У Кіровоградську облраду «радикалів» веде колишній нардеп Дмитро Лінько, до якого приєдналися два діючих депутати обласної ради та заступник Олександрійського міського голови Сергій Гриценко.

Дивно, але зовсім мало відомих мешканців області серед списку «Слуги народу», який очолює бізнесмен Ігор Волков, депутат Кропивницької міськради. Але й тут є несподіванки, наприклад, Сергій Осінський, голова правління ВАТ «Кіровоградгаз» та Тігран Хачатрян – відомий громадський діяч, голова Громадської ради при обл­держадміністрації.

Небагато відомих і серед, як кажуть, конкурентів «слуг», тобто партії «За майбутнє», яку пов’язують з Ігорем Коломойським. Зате список очолює колишній нардеп Олександр Горбунов, і, якщо вірити його рекламі, це саме він розбудував, заасфальтував і пофарбував обласний центр. Серед «нежданчиків» – Володимир Джулай, директор Знам’янської бальнеологічної лікарні й колишній заступник міського голови Знам’янки, колишній депутат від «ПР». Дуже цікава посада в Галини Карпової – «керівник у Бобринецькій РДА», втім, у списку й сам очільник цієї РДА Андрій Жила. Зазначимо, що голови РДА, якби за визначенням, повинні бути особисто відданими президенту України, який і призначав їх на посади. В обох конкуруючих партіях маємо представників і нашої, як стверджують недоброзичливці, найдревнішої професії. Це журналісти Олена Сідорова та Віктор Голобородько.

«Наш край» у списках до обласної ради зберіг свій депутатський кістяк, але приріс секретарем міської ради Кропивницького Андрієм Табаловим та його родичем Сергієм Табаловим, а також міським головою Малої Виски Юрієм Гульдасом та начальником льотної академії Сергієм Недільком. До речі, саме «льотка» стала справжньою кузнею кадрів для цього списку – 12 представників! Бачимо серед кандидатів і Миколу Корецького, колишнього правоохоронця й депутата обласної ради від «ПР», а зараз – директора Регіонального центру профосвіти міста Кропивницький.

Невідомо з якого міста, але в обласну раду зареєстровано список партії «Перспектива міста» на чолі зі Стрижаковим, але не кандидатом на посаду міського голови Кропивницького, а, можливо, його братом. Цікаво, що в списку «перспектив» з’явився колишній радикал, депутат міської ради Рафаель Санасарян, але більшість списку сформували «тимчасово не працюючі».

Список «Європейської Солідарності» зцементували п’ятеро діючих депутатів облради, а очолив його колишній перший заступник голови Кіровоградської ОДА часів Сергія Кузьменка – Сергій Коваленко, директор щойно відкритого ЦНАПу – найкрутішої наразі установи області. Другим номером значиться заступник голови обл­ради, юрист та менеджер Юрій Гугленко, є й наші колеги – це фронтовик і журналіст Олексій Гора та ведуча телеканалу «Вітер» Анастасія Мусатенко. Воїни представлені й героїчним Олександром Чалапчієм, а культурний фронт представляють головний режисер Театру корифеїв Євген Курман та директор Олександрійського училища культури Іван Баранов. Зазначимо, що серед списку «європейців» майже не зустрічається категорія «тимчасово не працюючих».

«Пропозиція»

Це абсолютно нова політсила, створена лише цього року, відома під неофіційною назвою, як «партія мерів». Наразі саме вона позиціонує себе з захистом прав органів місцевого самоврядування, тому не дивно, що в списку до обласної ради широко представлені працівники територій, і перш за все – міста Кропивницький. Це заступник міського голови Олександр Мосін та керівники управлінь, але є й виробничники, такі, як гендиректор ливарного заводу «Металіт» В’ячеслав Ківерник. У списках і в/о старости Приютівської селищної ради Тетяна Кузьменко. Серед несподіванок – поява в списку колишнього знам’янського міського голови Віктора Крюкова, людини з багатим політичним досвідом.

Власне, саме політичного досвіду й бракує майже 90% членів списків всіх політичних партій, але це все наживне. Хто знає, яким буде новий склад депутатського корпусу Кіровоградської обласної ради? Можливо, хтось з нині не відомих широкому загалу стане зіркою вже через кілька місяців? Втім, списки приховують багато таємниць, і найголовніша з них – хто ж насправді стане депутатом обласної ради, адже нинішня технологія дозволяє одночасно балотуватися в ради різних рівнів, але обирати доведеться один мандат, тоді місце обраного депутата займе хтось зовсім інший.

Місто Кропивницький

Таких «подвійних» агентів можна знайти в списку кожної політсили, яка зареєструвала свої списки в міську раду. Серед «Слуг Народу» це Михайло Бєжан, Тігран Хачатрян, Анжеліка Кожа, які перебувають і в списках до обласної ради. У місто ідуть і нові обличчя, такі, як Олександр Михайлов, директор кооперативного коледжу, Сергій Коса, колишній правоохоронець і якби пенсіонер, та інші. Кидається в очі, що тут достатньо багато людей, пов’язаних між собою в той чи інший спосіб – хтось десь працює, хтось комусь родич.

Окремим списком іде в міську раду «Сила і честь», але особливо відомих осіб серед кандидатів не виявлено, зате всі, як один, встигли вступти в ряди одноіменної партії. «Рідне місто» порадувало Володимиром Пузаковим, колишнім міським головою, а «Перспектива» – Миколою Швецем, колишнім правоохоронцем і керівником готелю «Київ», який міська рада повернула в комунальну власність.

А ось і «списочна» сенсація – у міську раду Кропивницького йдуть палкі прихильники «Перемоги Пальчевського», де особливо багато вчительок, водіїв та прибиральниць, а якщо трапляється заклад чи підприємство, то в списку є по кілька представників. Претендує на місця в Міській раді Кропивницького і «Партія пенсіонерів», яка багато в чому дублює свій обласний список.

Оригінально зробила «ОПЗЖ», яка на чолі міського списку поставила… Ларіна! Але не Сергія, а Анатолія, депутата міської ради. Колись він під таким «прикриттям» намагався посісти крісло керманича міста, але не допомогло. У цьому списку теж багато «дублерів» з області, ті же Вадим Волканов, Віктор Мягкий та інші, а мета проста – одним відомим прізвищем виграти два мандати, щоб один передати менш вдатному претенденту.

Те саме стосується й «Нашого краю», в чиєму міському списку під першим номером – секретар міської ради Олександр Табалов. Між іншим, керівник спецінспекії і кандидат на посаду міського голови Андрій Максюта став його однопартійцем. Сюди ж подався і Віктор Кухаренко, один з нинішних керівників «льотки» і в недалекому минулому начальник управління ЖКГ міськради. Серед несподіванок – поява Олега Гнибіденка, з яким пов’язують одіозну історію з орендою Центрального скверу. В «Лівій опозиції» здивувала поява Володимира Ілліча, але – Богоноса, колишнього чиновника обласного рівня. «За мабутнє» теж багато в чому продублювала свій обласний список.

Міську «Європейську Солідарність» очолив генеральний директор Обласного клінічного онкологічного центру Кіровоградської обласної ради Костянтин Яриніч, який веде за собою діючих депутатів міськради, лікарів і підприємців, і він із тих, хто не зраджував своїм переконанням, адже цю партію пов’язуть з Петром Порошенком. Про несподіванки «Батьківщини» в обласному списку ми вже казали, але є вони й у міському. Тут з’явився відомий місцянам зі спальних районів депутат міської ради Віталій Бєлов, тому цікаво буде спостерігати за боротьбою першого номера списку Олександра Цертія з будівництвом незаконих МАФів. Тим більше що з радикалів до списку «Батьківщини» перейшов Михайло Демченко – непримиримий опонент незаконної забудови.

«Пропозицію» у боротьбі за депутатські мандати очолив, що логічно, міський голова Андрій Райкович, причому в списку набагато менше «дублерів», ніж в інших партіях. Тобто люди конкретно визначились зі своїми пріоритетами працювати лише на місто. Здивував лише колишній секретар міської ради Володимир Смірнов, який з активного опонента міського голови перетворився на союзника й пояснює це очевидністю здобутків нинішньої команди управлінців міста.

Насправді кожний кандидат заслуговує на окрему історію, але справа в тому, чи довірять йому писати історію громади?