Хвороби невідомої етиології

Нашу медицину вразила хвороба невідомого походження, і як її лікувати, поки що не знають ні світила вітчизняної політики (бо все від них), ні місцева влада, якій терміново потрібно шукати рецептуру. Невідомо, скільки це займе часу, як ніхто не знає, чи взагалі допоможе пацієнту. До речі, хворобою невідомої етиології спочатку називали випадки дивного захворювання в китайському місті Ухань, яке зараз весь світ знає під іменем COVID-19.

У Новоархангельському сегменті соціальної мережі «Фейсбук» поширилася тривожна інформація про закриття центральної районної лікарні. «УЦ» постійно піднімає тему передачі комунальних закладів колишніх районів на баланси місцевих громад, що відбувається в рамках адміністративного укрупнення районів. При цьому виникає багато нез’ясованих питань, переважно фінансового характеру, адже навіть колишні районні центри не здатні фінансувати діяльність районних будинків культури, бібліотек, музичних шкіл, тим більше – лікарень. При цьому забезпечувати фінансово життєдіяльність цих об’єктів категорично не можуть і нові, укрупнені райони, оскільки їх не наділили ні повноваженнями, ні коштами.

Зазначимо, що в більшості випадків питання утримання колишніх комунальних районних закладів поки що вирішується за рахунок консолідації коштів місцевих громад, тим більше ніхто не каже про закриття лікарень. Тому ми вирішили з’ясувати обставини та зв’язалися з новоархангельським селищним головою Юрієм Шамановським, який навіть трішки здивувався самій постановці питання, але пояснив, що плітки про закриття лікарні розповсюджуються з політичних мотивів: «Це звичайна плітка, а як інакше? Чому лікарня має закриватися? Це найсправжнісінька плітка».

Колишній Новоархангельський район розділився на три громади – Новоархангельську, Надлацьку та Підвисоцьку. З самого початку голови громад визначили, що спільний медичний простір включатиме в себе ЦРЛ і геріатричний заклад на території Надлацької громади, крім того, у кожній громаді працюють, тобто фінансуються з місцевих бюджетів ФАПи чи медпункти, які ніхто не чіпав і чіпати не збирається. На перший квартал на потреби районної лікарні, яка обслуговує 20,5 тисяч людей, з бюджету Новоархангельської громади виділили 2 мільйони гривень, і приблизно 1,5 мільйона гривень надали інші дві громади. Цим якось перекрили дефіцит коштів на перший квартал, але річні потреби лікарні складають близько 40 мільйонів гривень! Таких коштів у громад немає, тим більше не можна розраховувати й на бюджет укрупненого Голованівського району – «вони нічого не можуть». Очевидно, що на потреби лікарні громади зможуть давати в рік не набагато більше минулорічної районної дотації, яка склала 6 мільйонів гривень, бо є ж і власні потреби. Та ж Новоархангельська громада має утримувати ще й колишню районну освіту та соціальний захист, тому вся надія на пакет медичних послуг, який має затвердити в контракті Національна служба здоров’я України до 1 квітня. Без цього, каже селищний голова, «буде тяжко».

Але справа в тому, що НСЗУ несподівано почала висувати явно завищені вимоги до лікарень по комплектації як фахівцями, так і обладнанням. Більше того, несподівано для всіх були оголошені нові вимоги по доступу до закладів охорони здоров’я (йдеться про людей з обмеженими можливостями), і фахівці впевнені, що це зроблено лише з однією метою – у той чи інший спосіб обмежити пакет послуг для лікарень, а значить, і державне фінансування. Головний лікар ЦРЛ Олена Прийма наводить приклад, коли НСЗУ почала вимагати встановлення ліфтів навіть у двоповерхових приміщеннях, хоча в лікарні ще в минулому році побудували пандуси та поставили відповідні двері для візочників, та й ліфт в наявності. Окрім того, вимагається мати таке обладнання, яке є не в кожній обласній лікарні, і явно не для покращення якості медичних послуг. Проти такого підходу виступила Асоціація українських лікарів, але хто їх послухає?

Все зводиться до обмеження фінансування колишніх районних лікарень, причому скорочення державної підтримки медицини передбачається на рівні 40%. Нещодавно депутати Кіровоградської обласної ради направили до вищого керівництва держави звернення з вимогою переглянути запропоновані глобальні розцінки на послуги, розраховані лише на обмеження фінансування медичних закладів. У такому випадку доведеться «оптимізувати» не лише обласну лікарню, але й центральні районні. Але й цього мало, оскільки ніхто навіть не уявляє, на що можуть розраховувати районні ескулапи після 1 квітня, але сміятися їм точно не доведеться. Результати затвердження пакетів послуг стануть відомими чи не в останній день, і в такій ситуації, як Новоархангельська, перебувають майже всі районні лікарні України.

Цікаво, що Новоархангельська ЦРЛ чи не єдина в області, де персонал не скорочували останні років 10, – тим болючішою буде невідворотна оптимізація відділень і персоналу. Олена Прийма, сама депутат селищної ради, розуміє, що бюджету навіть трьох громад не вистачить для утримання лікарні, бо є й інші видатки, хоча б і на безплатне харчування школярів початкових класів, бо чим сільські діти гірші за міських? Але вона зберігає стриманий оптимізм: «Ми зустрічалися з головами громад, вони все розуміють і кажуть, що при коригуванні бюджетів якісь кошти будуть спрямовувати на лікарню. До 1 квітня мають підписати наш контракт з НСЗУ, тоді й будемо визначатися з фінансуванням. Про закриття закладу не йдеться, ми працюємо, але визначатися по обсягам коштів будемо після контракту».

Як кажуть, це заспокоює, як і позиція керівників громад колишнього району. У всякому разі, перший квартал лікарня працює в майже нормальному режимі. До речі, тут теж лікуються хворі з ковідними пневмоніями, це каже головний лікар, вона ж веде інфекційне відділення, тому свою справу знає. Але тут виникає запитання до, умовно кажучи, оптимізаторів: як вони збираються забезпечувати районні лікарні кадрами, яких не вистачає навіть в міських лікарнях, переповнених хворими на коронавірус чи пневмонії? Тоді взагалі стає незрозумілою сутність і зміст медичної реформи в Україні, адже медицина без державного фінансування приречена. Можливо, найкращий варіант – це прийняти районки на обласний бюджет і таким чином відновити централізоване фінансування як за рахунок державних субвенцій, так і за рахунок територіальних громад.