Над чим працюєте, Майстре?

10:57
604
views

Продовжуємо рубрику, в якій наші земляки, представники різних кіл творчої інтелігенції розповідають, над чим вони нині працюють, які мають плани, про що мріють. Сьогодні на запитання відповідають…

Науковиця, доктор технічних наук, поетка Єлизавета Мелешко:

– Продовжую свої наукові дослідження у сфері програмування, аналізу даних та інформаційно-психологічної безпеки. Публікую наукові статті, створюю наукову школу.

За останній час здобула другу вищу освіту і стала магістром психології. Планую поєднати свою наукову діяльність та розвиток у галузі психології. Поновила своє давнє захоплення і знову почала писати вірші після значного перериву. Є бажання почати писати прозу.

Мрію про добробут нашої країни, відсутність сирен, відключень світла, мирне небо, тобто про перемогу над ворогом.

 

Народна майстриня Анна Парфентьєва:

– Моя остання робота – лялька «Відродження» – поїхала до США, у Вашингтон для участі у благодійному заході на підтримку ЗСУ. Це не перший і не останній благодійний захід, у якому беруть участь мої ляльки.

Минулого літа відбулися Всеукраїнська виставка мотанок в рамках етноподії «МотанкаФест» у Києві, а також Всеукраїнський фестиваль «Наша лялька» у Броварах. Обидва заходи були благодійними, виручені кошти спрямовані на підтримку третьої штурмової бригади ЗСУ. В обох заходах брала участь мотанка «Україна Нездоланна» з цікавою історією: у лютому 2022 року мотанка поїхала до столиці на Міжнародний фестиваль «Ляльковий подіум», який так і не відбувся через повномасштабне вторгнення рф, а лялька повернулася майже через рік поневірянь додому.

Ще одна цікава історія іншої лялечки: родина, рятуючись від окупації Мелітополя, взявши найнеобхідніші речі, прихопила з собою і мою мотанку, яку дивом не знайшли під час фільтраційних обшуків. Наразі лялька перебуває у Лондоні.

Одні з останніх моїх робіт – ляльки-мотанки «Лавандова пані», «Світанок», «Мавка» – знайшли нові домівки в різних куточках України, ставши берегинями для їхніх нових родин, а мотанка «Літо» полетіла до сонячної Італії.

Нині працюю над створенням одразу двох мотанок, одна з яких буде брати участь у традиційному благодійному аукціоні до дня Новоукраїнської громади. Особливе натхнення приходить саме восени, коли на вулиці вирує негода, тому і основну частину своїх виробів я створюю саме в осінньо-зимовий період.

Мрія у мене така ж, як і у всіх українців, – це мир і спокій нашої багатостраждальної країни. Для цього кожен свідомий громадянин вносить посильний внесок в майбутню перемогу. Я планую протягом року взяти участь у міжнародних лялькових виставках в Японії і Франції, які організовують членкині нашої творчої спільноти «Авторська лялька-мотанка». Також планую і надалі популяризувати українські традицій національну культуру України.

 

Керівник спортивного клубу «Борець» Євген Скирда:

– За останній час нам вдалося досягти значного успіху – виграти найпрестижніший чемпіонат в світі з джиу-джитсу, це чемпіонат Бразилії серед юніорів. Ця перемога прославила українських борців джиу-джитсу на весь світ та стала великою гордістю для нашої команди.

Нині ми активно готуємося до чемпіонату Європи та чемпіонату світу. Наші тренування стають ще інтенсивнішими, адже ми прагнемо показати найкращі результати та продовжити прославляти нашу країну на міжнародній арені.

Головна моя мрія – це, в першу чергу, перемога України у війні. Віримо, що ця перемога наблизиться, і тоді всі наші інші плани та мрії реалізуються.

 

Вчителька, поетка Валентина Деркачевська:

– Як філологиня намагаюся стежити за літературним процесом в Україні, цікавлюся доробками молодих авторів, творчість яких мені імпонує. Як поетка готую тексти поезії для публікації в журналі «Олександрійський маяк». Як критикиня щойно закінчила написання критичного нарису (відгук на цикл верлібрів «Вечорове» талановитої молодої поетки «степової Еллади» Аліни Шевченко) для публікації в журналі «Літературний Чернігів». Виступаю з лекціями на онлайн-конференціях з питань аналізу художнього твору.

Між двома липнями – минулого року та цьогорічного – видала поезії в трьох збірниках видавництва «Лілія», виступила з публікацією «Мав би піти першим» в журналі «Олександрійський маяк». Опублікувала новелу «Ожинове весілля». Яскравим і плідним для мене ужинком є цикл віршів «Веснянкувата» в альманасі «Русалчин сон».

Вершинною сходинкою на моєму творчому обрії є поезія, яку читають широкі кола шанувальників рідного слова у двох останніх числах найцікавішого Всеукраїнського глянцю Luminous.

Мрію в Переможному Мирі заспівати у своїй хаті улюблену пісню за родинним столом! Хочу обійнятися з онуками на рідній землі!

Як членкиня видавничої ради «Pantheon. Література та мистецтво» омріюю співпрацю і надалі в нашій спільноті, а також готую матеріал для власної книги, що має побачити світ у нашій видавничій майстерні.

Проймаючись духом українства, уклінно дякую Воїнам Світла, завдяки яким я можу дозволити собі мріяти!