Над чим працюєте, Майстре?

Продовжуємо рубрику, в якій наші земляки, представники різних кіл творчої інтелігенції розповідають, над чим вони нині працюють, які мають плани, про що мріють. Сьогодні на запитання відповідають…

Історик-краєзнавець Олександр Пасічняк:

– Якщо говорити за конкретні досягнення в творчому плані, то вдалося завершити книгу, над якою працював останні два роки, – «Нариси з історії Шамівки та Дмитрівки: від В. Гончаренка до І. Шкафаря». Вдалося відновити діяльність Фб-сторінки «Історична минувшина Дмитрівської ТГ», де публікую (в доступній формі) різного характеру дописи, що стосуються невідомої локальної історії, призначені саме для жителів та уродженців своєї рідної громади. Заглибився цього року в генеалогію, внаслідок чого протягом року дав сотні фахових (безоплатних) консультацій в плані пошуку свого родоводу, коріння, сімейної історії саме тим, хто цього потребував. Тепер думаю про монетизацію цієї діяльності, на яку, безумовно, є певний запит, особливо в українців в діаспорі.

Також в творчому плані (хоча все вище перелічене для мене хоббі) спробував себе в нових ілюзорних стилях танцю, таких, як liquid, digits, і періодично пробую створювати свої власні концепти в рамках певного стилю.

В професійному плані вдалося опанувати нові просвітницькі курси та приступити до їх апробації в рамках однієї зі своїх нових робіт. Працюю у вільний час над пошуком та введенням в науково-дослідницький обіг нових історичних джерел, в тому числі зі складнодоступних місць. Історія має бути відкрита для всіх, аби було більш об’єктивне сприяння не лише минулого, а й сучасності.

Потроху опрацьовую реєстраційні справи релігійних громад нашої області 1940-60-х років, за результатами яких укладу зручний для користування довідник.

Зараз розпочав роботу з написання ди­сертації з історії позашкільної освіти України початку ХХ століття, але вже як аспірант кафедри позашкільної освіти.

Планів маю багато, і тут сподіваюсь на свою працьовитість у їх втіленні, хоча в таких складних умовах, в яких опинилися жителі нашої країни, звісно, щось планувати – тільки Бога смішити.

Перший загальний пункт в плані – просто жити! Ну а далі вже особистісний розвиток та реалізація себе в різних напрямках, наскільки це можливо в сучасних реаліях… І як би категорично не прозвучало, аж до зміни своєї професійної діяльності!

Є в планах пункт розвивати в нашому місті/регіоні (а можливо, потім в Україні) танцювальний стиль tutting і довести вкотре світу, що в Україна – країна талановитих людей!

Художній керівник, диригент народного художнього колективу – оркестру духових інструментів «Зміна» обласного ЦДЮТ Олександр Ніщеменко:

– Традиційно в січні, в День Соборності, ми проводимо започатковану нами Всеукраїнську патріотичну акцію «Марш єдності». На інтерактивній мапі можна познайомитися із дитячо-юнацькими оркестрами із різних областей України. Це чудова нагода показати силу єдності, взаємної підтримки та спільного духу, що надихає не тільки нас, але й усіх учасників та слухачів.

Протягом року ми активно беремо участь у благодійних концертах на підтримку Збройних сил України. Ці виступи для нас є способом висловити вдячність нашим захисникам і зробити свій внесок у майбутню Перемогу.

Зараз ми активно готуємося до великого патріотичного концерту «Україна — це Європа». Цей виступ особливий для нас, адже він не тільки про музику, а й про нашу спільну мрію та віру в майбутнє.

Ми також активно беремо участь в різноманітних міжнародних та всеукраїнських онлайн-фестивалях, залюбки граємо на місцевих мистецьких проєктах. Живемо музикою, виховуємо юних музикантів, живемо творчим життям, яке об’єднує нас в цей складний час.

Наперед багато не загадуємо, але продовжуємо працювати заради дітей, музики і наших спільних мрій. Ми віримо в перемогу, сподіваємося на подорожі та на можливість знову представляти українську культуру на світових сценах.

Сценаристка, стендаперка Олександра Крикун:

– Я довго думала, що відповісти на це питання, а це означало лиш одне – я хотіла щось ВИДУМАТИ. Тому, думаю, буде правильно написати правду. Я пишу сценарії на замовлення, зазвичай це розважальний та науково-розважальний контент. Ютюб, рілси, тіктоки. Я робила це і три роки тому, і два, роблю і цьогоріч. Я не мала ніяких проривів і чогось, що можна назвати «здобутком». Все стабільно нормально. Мої відео як збирали достатньо переглядів, так і збирають. Думаю, останнім часом багатьом все дається складно у ці складні роки. Тому «просто нормально» – це дійсно вже щось. Не вимагайте від себе забагато у часи, коли вам потрібен час. Бачте, як я цікаво володію тавтологією!

А-а… згадала. Я відредагувала новелу, яку писала ще в універі і опублікувала її в інтернет. Аж дві людини відповіли мені, що вони прочитали її і що їм сподобалось! Тож маю хоч і не здобуток, але здобуточок.

А ще я пригадала, що колись була коміком. Нині на повернення в стендап в мене немає енергії. Але я подумала, що маю писати смішні відео не тільки для когось, але й для себе, для власних сторінок в соцмережах. Проте це скоріше не заради розвитку у сценаристиці, а чисто по фану для власної менталки і самоствердження.Мрію відпочити. Планую мріяти і далі!