Довідник, якому 110 років

Саме в день реґіфтінгу, або переподарунків (існує й такий)  кропивницький колекціонер Юрій Тютюшкін передав до Центральноукраїнського краєзнавчого музею рідкісне, цінне видання. Нам пощастило погортати його до моменту передачі.

Колекціонер розповів, що книжку, а саме «Ежегодник Голоса Юга» 1914 (!) року видання він отримав у подарунок кілька років тому. Оскільки книжка музейна, про що свідчить штамп «Зінов’євський округовий музей. Інспектура  народної освіти», вирішив передарувати її музею. Тобто повернути туди, де вона була 110 років тому. Як вона потрапила до приватної особи, можна тільки здогадуватися. Можливо, хтось взяв почитати й не повернув. Можливо, її списали з фондів – це не виключають співробітники краєзнавчого музею. Без сумніву, вона рідкісна. Можливо, єдина.

Отже, безпосередньо про книжку. Це докладний довідник про майже все, чим жило наше місто в 1914 році. Тут міститься інформація про адміністративні установи, управи, телеграф та телефон, банки, біржу, церкви, вокзал, трамвай, завод Ельворті, лікарні, благодійні товариства, бібліотеки, навчальні заклади, єврейську общину, аптеки, тюрму. Окремо про медичний персонал Єлисаветграда, духовенство, міста Єлисаветградського повіту та навіть про Добровеличківську жіночу вчительську семінарію. Вказані посади, прізвища та адреси. Адреси єлисаветградські – будинки не по номерах, а по прізвищах.

Видання містить рекламні блоки, як їх називають газетярі. Деякі рядки кимось виділені, підкреслені. Це зрозуміло, адже з довідником саме так і працюють. Тут цікаве все. Ми зупинилися на інформації про трамвай. Рух його здійснювався по трьох лініях: вокзал – Пермська, вокзал – Кущівка, Пермська – Міський сад. Але в залежності від пори року: третя лінія працювала з 1 квітня до 1 жовтня. Вартість проїзду – 5 копійок. З пересадкою на іншу лінію – 8 копійок. Учні платили 3 копійки. Зупинки лише в місцях, де містилися відповідні таблички.

Цікаво про час руху трамвая. Взагалі влітку з 6 ранку до 11 вечора. Але якщо у Міськсаду були гуляння, додавалися години з 11 вечора до пів другої ночі. Після опівночі плата була 15 копійок. В цей час трамвай йшов лише до Державного банку.

Звернення «від редакції» перегукується із сьогоденням. Судіть самі: «Выпуская в настоящее время лишь одну часть “Ежегодника” – справочную, редакция считает необходимым заявить, что выпуск второй части отложен. Неожиданно разразившаяся война, прервавшая и затруднившая все сообщения, отразилась и на нашем издании. Часть обещанных нам материалов для историко-литературного отдела “Ежегодника” не получена. С другой стороны все помыслы в данный момент сосредоточены на военных событиях, и то, что в другое время представило бы интерес, в настоящую минуту может оказаться ненужным и излишним. В силу этих причин мы вынуждены отложить выпуск второй части “Ежегодника” до более благоприятного времени».

Безумовно, «Ежегодник» зацікавить краєзнавців та істориків. Заступник директора з обліку та збереження музейних цінностей ЦОКМ Павло Рибалко зазначив, що такого видання музей не мав. Книжка буде експонуватись під час тематичних виставок. Нехай вам пощастить її почитати!