«Без неї неможливо уявити “Зорян”»…

13:55
642
views

26 серпня народна артистка України, художня керівниця славетного колективу «Зоряни» Антоніна Червінська святкувала 75-річний ювілей. У цей день після довгої перерви на сцені Кіровоградської обласної філармонії знову виступили артисти, а в залі знов стоячи аплодували глядачі.

Мабуть, не варто розповідати, на якому високому рівні минув захід, адже «Зоряни» це «Зоряни», й однією цією назвою сказано все. І в маленькому селі, і в найкращих залах Європи, і на сцені нашої філармонії – де б не виступав цей колектив, він завжди робить це досконало.

Привітати Антоніну Миколаївну з ювілеєм завітали прості кропивничани й перші особи міста та області. З нагоди її ювілею журналістка «України-Центр» поспілкувалася з кількома особами з професійного кола артистки, які поділилися своїми спогадами про роки спільної праці разом із такою непересічною особистістю, як Антоніна Червінська.

Ось що розповів нам віртуоз «Зорян», цимбаліст колективу Анатолій Вайпан, який пропрацював разом із Антоніною Миколаївною понад 30 років:

– Я сам родом із Чернівецької області, спершу працював у заслуженому Буковинському ансамблі пісні й танцю України, а потім розрахувався й повернувся до рідного села. Там у 1986 році мене знайшла Антоніна Миколаївна й запропонувала працювати в «Зорянах». Я приїхав, мені сподобалось, і до сих пір я тут працюю. Антоніна Миколаївна більше 30-ти років співала, а потім стала художнім керівником колективу «Зоряни». Дай їй Бог здоров’я, аби вона ще багато років працювала з нами.

На сцені ми завжди стараємося віддавати максимум енергії та позитиву, аби глядачі були задоволені, і я думаю, що на ювілейному концерті, що тільки минув, нам це теж вдалося. Звісно, через карантин є чимало труднощів, пов’язаних з репетиціями та концертною формою, але ми виклалися «на повну», віддали всіх себе глядачу. Антоніна Миколаївна як керівник – це незамінна людина. Вона весь час підтримує колектив і піклується про людей, програму, костюми – про все. У неї такий характер. По-іншому вона просто не може.

– Які ще риси в ній вбачаєте та цінуєте?

– Вона строга. Строга, але справедлива. Буває, і вискажеться. Але завжди по справі. Вона ніколи не каже й не робить чогось необдумано. Антоніна Миколаївна дуже розумна жінка, вона давно працює в цій сфері, має величезний досвід. Вона добра та строга, для нас вона – як мама.

До речі, про те, що Антоніна Миколаївна – немов мати для «Зорян», можна почути майже від кожного учасника колективу. Та й навіть сама вона про це неодноразово казала. Під час свого виступу на власному ювілейному концерті народна артистка мовила: «Я – мама 35-ти дітей», маючи на увазі весь склад ансамблю «Зоряни».

– Які історії, пов’язані з Антоніною Миколаївною, пригадуєте?

– Історій дуже багато. Чимало було цікавих курйозів, але про них я, мабуть, не буду розповідати, бо це речі не для суспільного загалу. Ми багато працювали для сільського глядача. Раніше в будинках культури було дуже холодно, а зали були теж не в найкращому стані. Траплялося й таке, що на підлозі на сцені були дірки. Одного разу Антоніна Миколаївна вступила в таку ямку й загубила туфлю. Так і проспівала концерт в одному черевичку.

– А як боролися з тим, що в залах було так зимно?

– Звісно, ми виступали в костюмах, між номерами артисти, зазвичай, перевдягалися. Але ми ігнорували холод, тому що прийшли працювати для глядача. Сільський глядач рідко бачить професійні колективи, йому було цікаво, і ми хотіли, аби він теж споглядав те прекрасне, що відбувається на сцені. Спекотно, холодно – не має значення. Ми – артисти, і ми працюємо в будь-яких умовах. Наша головна мета – задовольнити глядача, тому ми весь час викладаємося «на повну», і не важливо, де ми виступаємо: за кордоном чи в селі.

До речі, з нашим колективом ми відвідали більше 20 країн світу: були в Америці, Європі та навіть Північній Кореї. Цікаво, що закордонний глядач, навіть не розуміючи нашої мови, дуже гарно та з захопленням сприймав хореографічні та вокальні номери «Зорян». Українська мова, українська музика мають якийсь магнетичний ефект. Антоніна Миколаївна так уміє подати пісню, відкрити душу та своє єство на сцені, що, навіть не знаючи мови, люди завжди в захваті від її виступів. Гра оркестру теж щоразу сприймалась чудово, і це зрозуміло, адже музика не має меж.

Пригадую випадок, коли ми завітали до Кореї, вийшли на сцену для репетиції, а на ній не було жодного мікрофона! Ми були дуже здивовані й спитали в режисера, як нам працювати. А він відповів: «Нехай ваші музиканти стануть там, де вони повинні стояти». Музиканти вишукувались, і буквально через секунду перед кожним із них з підлоги піднявся мікрофон та став на потрібну висоту й віддаленість від артиста. Була ще одна подібна ситуація, також у цій країні. Ми мали виконувати фортепіанний твір із симфонічним оркестром. Дивимося: немає ані фортепіано, ані піаніста. Через кілька хвилин з-під сцени підіймається білий рояль, а за ним уже сидить музикант. Було дивно та цікаво, наскільки все в них чітко відпрацьовано. Це було ще десь наприкінці 90-х – початку 2000-х. Ми привезли звідтіля гран-прі та перші місця за кращу пісню й танець. Ми завжди привозимо з-за кордону призові місця, адже колектив дійсно високопрофесійний, і я із задоволенням це кажу, тому що пропрацював тут уже 34 роки і маю повне право про це говорити.

Таких постановок танців, які зробив Анатолій Михайлович Кривохижа, немає ніде в Україні. Усі вони дуже характерні та ідеально відпрацьовані. Майже всю музику для колективу написав Микола Васильович Кваша, керівник нашого оркестру, і вона високо оцінена закордонним глядачем. Наприклад, із Туреччини ми привезли перше місце за кращий музичний твір та краще виконання.

– Чи можна сказати, що Антоніна Миколаївна є душею «Зорян»?

– Аякже! «Зоряни» без Антоніни Миколаївни вже не будуть «Зорянами». Вона завжди присутня в колективі, навіть якщо її немає. Ми постійно відчуваємо ту ауру, яку вона створює своєю добротою, професійністю, турботою, ідеальним музичним та культурним сприйняттям… Вона – як мама. Що тут іще додати?..

– Кожен артист для неї – як рідна дитина. Вона опікується не лише тими питаннями, що стосуються їхньої роботи, а ще й особистими: коли хтось із колективу, наприклад, зламав руку чи ногу, вона сама везе його до лікарні та піклується про нього. Колектив «Зорян» і дружній, і великий, і приносить славу не лише філармонії, а Кіровоградщині та всій Україні. Антоніна Миколаївна – це людина, яка плекає цей колектив.

Якби не вона, то навряд чи він на сьогоднішній день був би. Вона робить все для того, аби зберегти артистів, що дуже важко в сучасних умовах, адже зараз майже всі поголівно їдуть за кордон у пошуках кращого заробітку та умов. Але саме вона знаходить такі аргументи, які торкаються найпотаємніших струн душі, й доводить людям, що в них покликання музиканта, а не далекобійника чи представника якоїсь іншої професії.

Сьогодні Антоніні Миколаївні 75 років, але кожного разу, коли «Зоряни» їдуть виступати навіть у якесь звичайне село на Кіровоградщині, Антона Миколаївна сідає в автобус і їде разом з ними, а під час концерту вона постійно стоїть за лаштунками й так само переживає за кожного артиста. На ювілейному концерті вона отримала нагороду, яку не отримувала ще жодна людина в нашій області. Я думаю, що вона вже має всі можливі нагороди, їй залишилося лише стати Героєм України, чого я їй і бажаю, тому що вона дійсно на це повністю заслуговує! А також нехай усі ті мрії, які були проговорені нею на сцені, нарешті здійсняться.

Її найбільший біль – це репетиційна зала, якої досі немає в «Зорян». Колектив тренується прямо на сцені філармонії, і це зовсім незручно, адже там немає ані дзеркал, ані станків. Окрім цього, коли в філармонії постійно проводяться концерти, колектив вимушений підлаштовуватися під їхній графік, що дуже ускладнює роботу. Тому вже багато років Антоніна Миколаївна звертається до представників влади за підтримкою в цьому питанні, і вона мріє, аби в цій новій репетиційній залі відшліфовували своє мистецтво не тільки артисти балету, а й ті, хто може в майбутньому ними стати, – акцентує Оксана Буртова, заступник директора Кіровоградської обласної філармонії.

Юлія Кравченко, балетмейстер колективу, теж сказала від себе кілька слів про Антоніну Червінську:

– Я давно знаю Антонину Николаевну. Она – очень требовательный руководитель, который умеет хорошо мотивировать. Она обладает некой кипучей энергией и огромным желанием работать на благо «Зорян» и филармонии. С ней и сложно, и интересно одновременно, но я считаю, что так и должно быть. В связи с карантином мы давно не выступали, поэтому к концерту готовились серьезно, впрочем, как и всегда. Для нас очень важно общение с публикой. Поэтому я ещё раз поздравляю Антонину Николаевну с днем рождения и желаю ей всего только самого лучшего.

Редакція «України-Центр» долучається до всіх вітань і зичить Антоніні Миколаївні міцного здоров’я, довгих років життя і ще більше творчої наснаги, вражаючих ідей і якнайшвидшої підтримки від міста та області в отриманні гарної репетиційної зали для ансамблю «Зоряни».