Мото-Санта-Клаус

13:08
939
views
Фото Ігоря Демчука, «УЦ» / Фото Игоря Демчука, «УЦ».

Русская версия

 

Впродовж трьох святкових днів – 31 грудня, 13 та 14 січня – на вулицях Кропивницького можна було зустріти Санта-Клауса на мотоциклі, стилізованому під санчата. Він говорив поздоровлення, роздавав подарунки, з ним охоче фотографувалися, а дехто навіть катався на яскравому транспортному засобі.

Кропивничанин Олександр Митрофанов – байкер зі стажем. Він – один з кіровоградських мотолюбителів, які створили в місті мотоклуб. За фахом – електрик, а ще стелив та реставрував паркет. Тобто добре вправляється з деревиною. Тому перетворити мотоцикл на казкові санчата було не занадто складно.

– На мотоциклі я з дитинства. Малим їздив з батьком, сидячи на бачку ІЖ-49 та тримаючись за кермо, – розповів Олександр Миколайович. – Згодом батько купив мені «Ригу-1». Після з’явилися «ІЖ Планета Спорт», МТ-10. Зараз у мене Yamaha – подарунок дочки й сина. Саме цей мотоцикл я перетворив на санчата.

Ідея вітати зі святами містян виникла не випадково. Олександр Миколайович захотів зробити щось приємне дітям своїх товаришів по байкерському руху. З них все почалося, а потім поздоровлення вийшли за межі родин мотоциклістів, й Санта-Клаус виїхав у місто – на центральну площу та до торговельних центрів.

В останній день минулого року їздити було складно. Для того, аби безпечно рухатися по льоду, довелося надіти на колеса ланцюги. Водії транспортних засобів, які зустрічали Санта-Клауса на «санчатах», сигналили, що, зізнається Олександр Миколайович, дещо відволікало, адже зазвичай сигналять, аби до чогось привернути увагу, а тут всі натискали на клаксон. Співробітники поліції не зупиняли, а також вітали та знімали на камери мобільних телефонів.

Олександр Митрофанов роздавав подарунки. Спонсором виступили діти, які утримують грумінг-салон Dandy Dog. Щасливчики отримали солодощі та пакуночки з кормом для собак, адже салон спеціалізується на стрижці тварин.

Режим «роботи» Санта-Клауса був напруженим. Наприклад, 13 січня Олександр Миколайович виїхав о десятій ранку, а додому повернувся о десятій вечора. Тобто дванадцять годин вітань. Коли у Митрофанова запитали, скільки йому коштувала триденна святкова акція, він відповів: «Витрачені гроші я конвертував в усмішки, якими мене зустрічали. Їх було багато, і це дорогого вартує»…