Останній пост розвідника

Страшні звістки приходять на Кіровоградщину з місць бойових дій – у боротьбі з агресором гинуть наші земляки.

Про наші втрати ми дізнаємося із Фейсбуку та сайтів окремих органів місцевого самоврядування – єдиного достовірного джерела такої інформації на Кіровоградщині немає. А відомості, які публікують органи влади про загиблих земляків, зазвичай дуже скупі – вказуються лише прізвища, імена та по батькові. Та невже немає чого сказати про людину, яка віддала життя за Україну?

Переглянувши ті сайти та пости в Фейсбуці, ми склали список загиблих воїнів-земляків: Станіслав Усов з Кропивницького (посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня), Артем Колеснік з Олександрії, Іван Іщенко з Олександрійського району, Олександр Ісаков з Новоархангельської громади, Артур Калачов з Долинської, Артем Васечко з Новомиргородської, Людмила Яковенко з Бобринецької, Сергій Погребняк з Олександрії, Олександр Агєєв із Соколівської громади, Максим Кищенко із Смолінської, Сергій Заболотнєв із Соколівської, Михайло Сопов зі Знам’янки, Вадим Бойков з Маловисківської громади, Іван Дєдушков з Дмитрівської, Олександр Охмат зі Світловодська, Віталій Цирульник з Новомиргорода, Костянтин Золотухін з Тишківської громади, Сергій Браниш з Новоукраїнської, Микола Канайкін з Голованівської , Олександр Кінша та Іван Гушан з Ганнинської, Олексій Коцюрба з Первозванівської, Сергій Падурець з Бобринецької, Олександр Василенко з Рівнянської. Дай Боже поставити в цьому переліку крапку.

Про деяких полеглих воїнів «УЦ» вдалося дізнатися більше, ніж повідомлено на офіційних сайтах.

Олександр Кінша та Іван Гушан полягли на Київщині. Олександр – 1988 року народження, Іван – 1997-го. Обидва родом із села В’юнки Новоукраїнського району. Ось що розповіли про них у Ганнівській сільській раді, якій підпорядковуються В’юнки. За словами сільського голови Людмили Гаразди, Олександр та Іван були справжніми воїнами. Перший бойовий досвід здобули кілька років тому в зоні АТО, на Донбасі. Повернувшись додому, вступили на факультет фізичного виховання Центральноукраїнського державного педагогічного університету. Навчалися заочно. Іван проживав у В’юнках, Олександр рік тому перебрався в Кропивницький район.

– Хороші були хлопці, – каже сільський староста Олександр Щербина. – Товариські, працьовиті. І спорт любили, в районних змаганнях з футболу, волейболу брали участь. Жонаті були, ростили дітей. Молодшій Івановій доньці лише чотири місяці виповнилося. Коли почалася війна, Івана й Олександра мобілізували. В один день. На жаль, їм не довелося довго воювати. Івана поховали у В’юнках, Олександра – на Алеї слави на Рівненському кладовищі в Кропивницькому. Я був на похороні у В’юнках. Попрощатися з Іваном зійшлося багато людей, і з інших сіл приїхали.

– Дуже хороша дитина, – каже Світлана Криж, староста села Диминого Соколівської громади, про загиблого земляка Сергія Заболотнєва. – Закінчив нашу школу. Потім, здається, в якомусь коледжі навчався. У 18 років призвали в армію. Відслужив. 2014 року пішов в АТО, контрактником. Рік воював. Повернувся, одружився, у Кропивницький перебралися. Дочка народилася, назвали Кірою, їй нині вісім років. Працював Сергій в охороні. Я й батьків його знаю. Хороша сім’я. І Сергій – справедливий, патріот. Коли почалося повномасштабне вторгнення, його мобілізували. 26 лютого був уже у війську. Звістка про його смерть вразила громаду. Похорон страшний був. З’їхалися Сергієві друзі з міста, з Іванівки, зі Степового. Його багато хто тут знав.

Про загиблого Юрія Цвєткова із Світловодська широкій публіці не відомо майже нічого. Зате залишився його профіль в Фейсбуці. 28 лютого удосвіта Юрій просив для свого розвіду­вального підрозділу тепловізор, знеболюючі та бинти. «Звертайтесь хоч напряму до мене, а там вже з командирами будемо шукати безпечні шляхи передачі, – звернувся він до співвітчизників. – Ми б і самі купили, але до нової зарплати ще дожити треба!».

Останній допис розвідника Юрія Цвєткова – за 5 березня: «От тепер стало видно, хто справжні нащадки тих, хто переміг у Другій світовій війні, і тих, хто став уособленням фашизму в XXI столітті…»