Днями у відділі фондів Кіровоградського обласного краєзнавчого музею з’явилося вельми цікаве надходження – річна підшивка за 1903 рік одного з найпопулярніших журналів часів Російської імперії «Нива». Журналістці «України-Центр» пощастило побачити та навіть погортати старовинний тижневик, який на своїх сторінках зберігає історію подій більш ніж сторічної давнини.
Журнал «Нива» видавався у Санкт-Петербурзі й розповсюджувався по всій території тодішньої Російської імперії протягом майже 48 років – з 1869 до 1918-го. Редактором журналу був видавець і педагог Адольф Маркс. На сторінках «Ниви» друкувались літературні твори, історичні, науково-популярні та різні ювілейні нариси, репродукції та гравюри картин сучасних художників. «Нива» позиціонувала себе як журнал для сімейного читання й була орієнтована на широке коло читачів. І дійсно, популярність «Ниви» навіть з позиції сучасних мірок важко переоцінити: кількість передплатників журналу на рік доходила до 240 тисяч!
На сторінках журналу друкувалася ціла плеяда відомих авторів: Федір Тютчев, Микола Лєсков, Антон Чехов, Яків Полонський, Олександр Купрін, Лев Толстой, Анна Ахматова, Микола Гумільов, Іван Бунін, Осип Мандельштам, Костянтин Бальмонт, Олександр Грін, Микола Реріх, Ілля Рєпін та багато інших.
До музею підшивка надійшла від виконавчої служби за рішенням Олександрійського міськрайонного суду. Про те, що в ній є цікавого, нам розповів заступник директора обласного краєзнавчого музею з обліку та збереження музейних цінностей Павло Рибалко.
– Ми вже давно співпрацюємо з державною виконавчою службою, яка й прийняла рішення про передачу частини конфіскованих у правопорушників предметів до краєзнавчого музею та обласної бібліотеки імені Дмитра Чижевського. До бібліотеки надійшли книги ХІХ століття: видання Вальтера Скота 1827 року, один із томів Івана Тургенєва 1898 року та Біблія, видана у Відні в 1878-му році.
А нам передали дві ікони кінця ХІХ – початку ХХ століття – «Господь Вседержитель» і «Казанська Божа Матір» та повне річне видання журналу «Нива» за 1903 рік. До речі, у бібліотеці Чижевського теж є підшивки цього журналу за різні роки, але, що цікаво, саме за 1903-й рік немає.
У цій підшивці журналу є інформація про нашу славетну Марію Заньковецьку. Бачимо фото всієї трупи театру корифеїв під час перебування в Санкт-Петербурзі на гастролях та знаходимо навіть позитивний відгук про вистави нашого театру в тодішній столиці Російської імперії!
Ще одним цікавим краєзнавчим аспектом є стаття про Василя Докучаєва – ґрунтознавця, який досліджував чорноземи України. У нашому музеї він представлений у відділі природи як один із дослідників нашого краю. Подібних досліджень української землі, які проводив Василь Докучаєв, ще не відбувалося, тож його праці вельми актуальні й на сьогоднішній день.
Також у журналі є стаття про Олену Полєнову, відому художницю, яка розробляла інтер’єрні меблі та тканини з використанням народного орнаменту, у тому числі й українського. На сторінках видання зображені зразки меблів і жіночих сумочок майстрині. У нашому залі експозиції представлені дві шухлядки, виготовлені наприкінці ХІХ – початку ХХ століття саме за зразками макетів Олени Полєнової, – розповідає Павло Павлович.
Окремої уваги заслуговують картини та ілюстрації нашого земляка, відомого художника Феодосія Козачинського, учня самого Іллі Рєпіна, викладача рисувальних курсів Єлисаветградського земського реального училища та вчителя цілої плеяди видатних живописців світового рівня: Олександра Осмьоркіна, Петра Покаржевського, Амшея Нюренберга, Олександра Фойницького та інших. У «Ниві» 1903 року представлені такі твори Феодосія Козачинського: «На чужой стороне», «На стрелке», «Граф Л.Н. Толстой на берегу Черного моря», «Женитьба» (за комедією М. В. Гоголя), «Журавли летят», «Тяжкий грех» тощо. До речі, на картині «На стрелке» зображена дівчина, яка один в один рисами обличчя нагадує Тамару Головченко – дівчину з іншого портрету художника – «Гімназистка», представленому в Музеї мистецтв нашого міста. Хтозна, можливо, це та сама героїня?
Яскраве враження також викликає естетичний додаток до журналу «Паризькі моди», де зображені панянки у вишуканих сукнях, вдягнені за останньою модою початку ХІХ сторіччя. Додаток виходив 12 разів на рік і відповідав кожній із пір року. У кожному номері також є окремо відведені сторінки про модне дитяче вбрання для хлопчиків і дівчаток та багато корисних порад про те, як поєднувати ті чи інші тканини й сукні з верхнім одягом, зачісками тощо. Загалом, справжня енциклопедія моди ХІХ століття!
Ознайомитися із журналом можна, звернувшись до відділу фондів краєзнавчого музею.
На платформі е-Ветеран можна подати заяву до фахівця із супроводу ...