Урожай не в полі…

Цьогорічні жнива якнайкраще ілюструють давню народну мудрість – про врожай можна говорити лише тоді, коли він у коморі. Та й аграрії якось не дуже поспішають з радісними новинами про закінчення жнив, хіба що влада всіх рівнів не забуває вітати з черговим намолоченим мільйоном тонн хліба. Що насправді відбувається з урожаєм-21, ми поцікавилися в директора Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України Ігоря Семеняки.

Нагадаємо, що в матеріалі «УЦ» від 15 червня цього року «Слава богу за вологу» він розповідав про сприятливі погодні умови на майбутній урожай і про те, що потенціал наших зернових перебуває на рівні 100-140 центнерів з гектара, але реалізують його процентів на 30-35…

– Пане Ігорю, що можна сказати про жнива та їхні результати, адже все було добре в плані вологи та всього іншого?

– Як керівник наукової установи, як науковець, я проти передчасних фанфар, коли про врожай кажуть: ой, як все добре! Не все так добре, хоча на Кіровоградщині вже є 2 мільйони тонн. Не все добре, потрібно робити аналіз і дивитися. Зазначу, я спираюсь лише на наші дані, з наших ділянок, та на інформацію з 50 господарств, з якими ми контактуємо, а їх в області більше тисячі, тому потрібно дивитися, наскільки результати типові, як відрізняються, тому остаточно все буде зрозуміло десь у вересні.

– Якось не дуже оптимістично…

– За нашими даними, урожай виявився меншим проти минулого року, бо в минулому році наші полігони давали до 95 центнерів з гектару, а в цьому році – до 65. По області можна відзначити дуже широкий діапазон коливань, від 18 до 70 з лишком ц/га, хоча в середньому виходить 46 центнерів, але дані дуже не повні, мало оперативної інформації.

– А як щодо районів і географії?

– Немає закономірності за географічною ознакою, як ви кажете, схід-захід, оскільки в абсолютно різних господарствах, в абсолютно різних регіонах показники одночасно і великі, і малі. Я ще в червні казав про вплив локальних чинників – зливи, град і т.п. Там, де дуже низька врожайність, на полях буквально все лежало просто на землі, це і озимий ячмінь, і пшениця, причому стебла покручені в різних напрямках.

– Це буревії?

– Так, можу сказати, що по наших полігонах спостерігалося 3-4 етапи буревіїв. За першою чергою полягло 3 сорти з сотні, це коли рослини були ще в зеленому стані. Потім, через тиждень-півтора, коли зерно вже трішки налилося, вилягло 25-30%, далі – потрійна норма опадів, коли їх вже не потрібно, на початку липня знову рясні опади. Ми говорили в тому матеріалі, що волога – це добре, але…

– Що занадто, то не здраво?

– Так, вийшло трішки навпаки. Відзначимо по спостереженнях, є різниця по попередниках, наприклад, по попереднику сої врожайність вища, ніж по попереднику чорний пар, і такого ніколи не було. Рослини після чорного пару були кращими, ніби міцнішими, вже достигали, от вони якраз і не витримали, велика біомаса. До них застосовували агротехнології, регулятори росту, але оці серії потужних опадів підряд своє зробили. Після одного буревію вони б піднялися, але після 3-4 буревіїв картина ось така, а в інших господарствах ще ж і град побив. На полях вирували потоки води, повимивало рівчаки на полях, та ще й буревії поклали те, що не змило.

– І таких негативних локацій було багато?

– Рік, дійсно, аномальний, ми звикли, що в Бобринці завжди не вистачало вологи, а цього року Бобринеччину заливало, і це триває й зараз. Волога не давала досіятись, а тепер не дозволяє зібрати. Ну й буревії, які ламали рослини як при корені, так і посередині стебла, – тому маємо різні типи вилягання, причому на одному полі в різних напрямках, усе покручене так, що комбайни не можуть взяти.

Ще складніше з горохом, відмічається масове вилягання. Можна сказати, що ми врожай гороху буквально вигризаємо при землі, щоб підняти та провести обмолот. У певній мірі озимому ячменю трішки поталанило, він дозріває раніше, у нього біомаса менша, тому урожайність озимого ячменю в цілому вища, ніж озимої пшениці, чого майже ніколи не траплялося. Це не характерно, якщо озимий ячмінь дає 5 тонн, а озима пшениця – 4,5 тонни з гектару. На ячмінь, який дозрів раніше, не так вплинув вітер, як на ще зелену пшеницю, а ще залежить від того, який був ячмінь, короткостеблий чи довгостеблий. У деяких господарствах 95% довгостеблого полягло, що зразу знизило врожайність на 5-10 центнерів. Тобто навіть такі зразки, в абсолютно ідентичних умовах, дали різну врожайність, інколи вдвічі. Для науковців є матеріали для творчого осмислення та аналізу.

– А що можна сказати про якість зерна?

– Наша сертифікована лабораторія приймає різні зразки зерна, стосовно ячменю відзначаємо масово нижчу натуру зерна.

– Що це означає?

– Це погано налите зерно, зернини в масі значно дрібніші. Якщо елеватори беруть на зберігання з показником натури від 580 грам на літр, а для продовольчих цілей бажано від 600, то в цьому році було й 530. Це нижче нижньої межі. По пшениці теж проблеми з натурою, оскільки масове ламання стебел не дозволило завершити процес наливання зерна, плюс ударила спека після злив, які зробили стебла вразливими до вітрів через надмірну вологість. Спека на грунті досягала 60 градусів, в тіні – більше 30. У таких умовах зерно не налилося, і там, де врожайність була нижче 18 центнерів, маса тисячі зернин складала 21 грам, зернини були як голочки, тоненькі, або пів зернини було налито, а далі – якийсь всохлий крючечок.

– Навіть так?!

– Причому це вже не окремі ділянки, це масово. Натура теж дуже низька, як я казав, потрібно, щоб маса тисячі зернин пшениці була від 32 до 42 грамів, а не 21, тобто показники практично вдвічі нижчі, ніж повинно бути.

– Не радісно…

– Так, при сприятливих посівних умовах наступна надмірна вологість, перезволоження призвело до вилягання посівів, у результаті чого зерно недорозвинулось. Але волога й далі шкодить, Львівщина скаржиться, що там ще не зібрали 40% урожаю, а зерно в колосі вже бродить. У нас таких скарг не було, але проростання в окремих випадках відзначали.

– Це все впливає на якість?

– Наша лабораторія перевіряє зерно з господарств області перед зберіганням, 70% зерна – непродовольче, у ньому немає білка. Якщо в продовольчому зерні маса білка повинна бути 11% і більше, то лише окремі господарства виходять на 2 клас. Але масово йде 4 клас, тобто фуражне зерно, в якому маса білка 8,5 або 9,5%. Навіть 10,5 – теж фураж, такі результати дають 70% аналізів. Тому я не прихильник фанфар. Потрібно думати й про зберігання, про очищення зерна, це теж питання.

– Як усе це вплине на ціну зерна?

– Поки що ціна не дуже коливається між продовольчою пшеницею та фуражною, але ми зараз спостерігаємо початок підйому ціни на пшеницю, це означає, що ринок почав реагувати адекватно та що не все так добре й багато, бо ми пам’ятаємо дві наші проблеми – високий урожай і низьку ціну, або навпаки. Зараз видно, що врожай не такий високий, і ціни почали рости. Є й світова цінова ситуація, проблеми в США, Канаді чи Бразилії, але в Україні з урожаєм також не все добре та гладенько.

– Народ хоче мати просту відповідь – ми будемо з хлібом?

– Усе залежить від того, скільки вивезуть. У нас в останні роки завжди було перевиробництво, тому в Держрезерві зерно має бути. Так, ми будемо з хлібом, інша справа, якою буде якість. Якщо виробник буде закуповувати фуражне зерно й годувати нас перепічками, ну, тоді ми будемо з хлібом. Тому зараз важливо, щоб Держрезерв закуповував якісну пшеницю. Навіть якщо в нас буде 30% від звичних 30 мільйонів тонн, для нас достатньо.