Кременчук: розповідь колежанки

10:32
1859
views

Влучення російської ракети у торговельний центр «Амстор» у Кременчуці здорові, об’єктивні люди сприйняли як теракт з боку рашистів. Загиблі поховані, поранені лікуються, ще ведуться пошуки безвісти зниклих, а ворог цинічно заявляє про «постановку»…

Ми всі слідкуємо за новинами з сусідньої області. Більше того – зв’язалися з колежанкою Ольгою Мінчук, яка працює у виданні «Кременчуцький ТелеграфЪ». Вона розповіла, що чула й бачила в той страшний день.

– Ми з колегами чергуємо на стрічці новин. У той день була моя черга відстежувати події та писати новини. Працювала вдома, коли почула вибух. Багато хто з вас був в центрі нашого міста на автовокзалі, торговельний центр «Амстор» знаходиться приблизно за 500 метрів звідти.

З вікна квартири я бачила ці стовпи диму. Було страшно. Усі сусіди повибігали в під’їзд – хто в чому був. Спочатку не розуміли, що відбувається. Щоб ви розуміли, у торговельному центрі великі площі «Сільпо», «Комфі», «Єва», «Брокард» та інші плюс маленькі магазинчики. Поруч – автостанція, звідки відправляються маршрутки щогодини і великі автобуси в напрямку Європи. Тобто ракета влучила у місце високої концентрації людей. А все сталося близько четвертої години дня… До того ж ракет було дві.

Абстрагуватися, подавати подію як новину дуже складно. Серед моїх знайомих є ті, хто втратив близьких людей в цій трагедії. Деякі здають тест ДНК, щоб можна було ідентифікувати тіла. Масштабна пожежа виникла миттєво, приміщення згоріло.

Наше місто в траурі. Майже всі знають один одного, історії кожної сім’ї, яка втратила рідну людину, відомі всім. У когось загинув брат, у когось єдиний син. Основний удар прийшовся на «Комфі», тому там найбільше постраждалих.

Я була на місці трагедії. Це не просто жахливо, це якийсь апокаліпсис. Багато було рятувальників з інших областей, кропивницькі також були. Прибув пожежний потяг Укрзалізниці. Ще такий момент, ви мене зрозумієте: взяти коментар у медиків вкрай важко. Вони в шоці від того, що побачили та пережили. Та від того шоку ніхто не може відійти. І моторошно від нашого журналістського штампу «кількість загиблих встановлюється»…