Яким був 2022-й рік для міста Олександрії та його містян? На це та інші запитання журналістів міський голова Сергій Кузьменко відповів на прес-конференції, яка пройшла в історичній будівлі місцевого театру.
– Сергію Анатолійовичу, з вашої точки зору, яким був цей рік?
– Такого року в нашому досвіді у всіх, хто перебуває в цьому залі, не було і, мабуть, тільки старші олександрійці, які пережили жахи Другої світової війни, тільки вони можуть нам розповісти або пояснити ті емоції, які нам, людям більш молодим, прийшлося пережити на собі в такому важкому 2022-му році. Я як міський голова разом із вами переживав ці випробування, шукав відповіді на багато запитань, хотів спілкуватися з тими людьми, хто має більше досвіду, тому очевидно, що в історії нашого міста та держави це рік випробування та нових можливостей. Рік трагедій. У цьому році ми стали справжньою нацією, а в наступному станемо нацією переможців.
– Як місто готове до наступних блекаутів?
– Це питання найбільше турбує олександрійців. Я слідкую за тим, про що люди говорять і пишуть.
Пригадайте, перший блекаут стався 15 листопада. Тоді на добу в нас фактично не було електроенергії. Через зупинки підйомів води у Світловодську в нас не було води. Що робила влада до 15 листопада? Ми активно працювали й працюємо з нашими міжнародними партнерами, організаціями. Я обов’язково назву кожну організацію, тому що хочу, аби вони були на слуху, адже люди надали велику допомогу і нашому місту, і переселенцям.
П’ятого листопада знову були завдані удари, місто не відключили, але наступного дня внаслідок руйнування та зупинки енергоблоків в нас було фактично повне знеструмлення. Зупинили «Теплокомуненерго», працювала одна тільки лінія, яка не могла його забезпечити, залишилася лише невелика частина приватного сектора. Це другий блекаут.
А третій – це зовсім недавно, у грудні, декілька днів тому. Знову-таки все відключили, у тому числі «Теплокомуненерго», цього разу менше ніж на добу. І відновилося досить швидко.
Треба розуміти, що кожне відключення «Теплокомуненерго» від живлення значить, що потрібно по суті знову почати опалювальний сезон, знову закачати воду й отримати пробки та пориви від гідроударів, і, відповідно, ми маємо букет проблем – розрите місто. Я знімаю капелюха перед людьми, які в складних умовах відновлюють комунальні системи, адже в них удома також немає світла й холодно. Тому я прошу олександрійців з розумінням ставитися до тих викликів, які ми маємо. І вірити в ЗСУ.
Зараз у нас є можливості альтернативного живлення наших лікарень, є генератори в міській та дитячій лікарнях і поліклініці. Наші пункти незламності оснащені генераторами, і в нас є можливість фактично дати тепло в усі пункти.
Я знаю, що енергетики та влада працюють над тим, щоб повного блекауту, коли кілька діб відсутня електроенергія, не було. Сподіваюся, що ті руйнування, які отримали енергетики, зможуть полагодити в короткі терміни.
Щодо справедливості. Люди хочуть справедливості – це найголовніше, адже в когось нема чотири години світла, а в когось його не вимикають. Ми не можемо примусити чи вимагати цього, тому що енергетики не підпорядковуються органам місцевого самоврядування, у них є уряд та «Укренерго». Ми лише просимо солідарності, рівного ставлення до всіх споживачів в Олександрії. Але є споживачі, які приєднані до ліній, що живлять критичну інфраструктуру, і в них або вимикають менше, або зовсім не вимикають. І тому хтось може бачити зі свого вікна, що в когось є світло.
– Сергію Анатолійовичу, ви обіцяли назвати міжнародні організації, з якими співпрацюєте.
– Почну з міста Бат. Ми декілька разів мали з ним інформаційні містки. Спілкувалися з людиною, яка очолює, як там говорять, виконавчий комітет.
Коли почалася проблема із блекаутом, ми зверталися до них по допомогу.
І ось ми отримали інформацію. Вони зібрали 30 тисяч євро й придбали, здається, 13 генераторів, які зараз намагаються нам передати.
Тепер про колег із міжнародних організацій, які працюють з нами з першого дня війни. Я хочу сказати їм слова величезної вдячності, що вони впродовж цих важких 300 днів кожного дня були з нами на зв’язку. Це агенція з міжнародного розвитку AIESEC США. Саме ця структура придбала й передала в місто 10 генераторів. І вони вже зараз працюють.
Дякую нашим американським друзям за величезну допомогу для облаштування переселенців. В 6 дитячих садках і двох гуртожитках проживали переселенці, і наші колеги надали туди багато техніки, холодильників, приладів для приготування їжі, системи для очистки води. 6 мільйонів гривень на допомогу надав цей фонд.
Хочу подякувати ООНівським структурам. Вони надали допомогу продуктами харчування для переселенців. Було шість фур.
Хочу подякувати нашим іспанським колегам центру World Central Kitchen. Вони також надали велику кількість продуктів харчування. ЮНІСЕФ встановив палатку для діток у центрі міста й передав спортивне обладнання.
Хочу, аби олександрійці знали про ці організації. Вони весь час були разом з нами, не займалися стратегічним плануванням, а приїздили в Олександрію й фізично, фактично допомагали олександрійцям та переселенцям.
– Сергію Анатолійовичу, а чи був у вас в такий важкий рік хоч один приємний день, коли ви раділи?
– Я думаю,що ми обов’язково будемо багато радіти, працювати й мріяти після перемоги. Будемо розуміти, наскільки важливий мир і наскільки безцінним є життя. І що це не жарти, і що війна – це трагедія для багатьох олександрійських родин, які знають, що їхні рідні на війні.
Приємний день… Я думаю, коли ми змогли організувати, щоб у дітей були новорічні свята. Це дуже хороша емоція. В українців така риса: коли ми любимо, то ще більше хочемо жити.
– Як змінилися ваші земляки за цей рік?
– Олександрійці – це щирі люди, вони емоційні та в той же час вимогливі. Вони хочуть усе й зразу, і сьогодні. Я дякую олександрійцям за любов до свого міста, адже вони хочуть, аби воно було гарним та чистим. Але цього року я бачив дуже багато олександрійців зовсім інших, розбитих горем, у сльозах, зневірених, замкнених у собі, розгублених.
Тому нам так потрібна перемога.
За матеріалами прес-конференції міського голови Олександрії.
Порівняння iPhone 15, Plus, Pro, Pro Max: який кращий