Андрій Райкович: рік служби в умовах воєнного стану

00:59
1006
views
фото Олександра Шулешка, «УЦ».

Саме службою, а не чиновницькою роботою вважає Андрій Райкович свою діяльність на посаді начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації протягом року, про що прозвітував перед журналістами, а відповідно – перед громадою. Зупинився на актуальних моментах, згадав важливе, емоційне, відповів на запитання.

Обласна адміністрація мала адаптуватися до роботи у воєнний час. На момент прес-конференції область пережила 33 доби тривог, 23 ворожих удари ракет та безпілотників. Жодна з атак не проходила безслідно. Задач перед адміністрацією і її керівником було чимало, вирішувати їх було непросто.

Андрій Райкович визначив три першочергові завдання з початку 24 лютого минулого року, які треба було вирішувати оперативно та максимально безпомилково. Перше – сприяння ЗСУ. Все для фронту: мобілізація, людський і фінансовий ресурси, техніка. Друге – організація оборони регіону. Це передбачало створення тероборони, добровільних формувань громад. Третє – прийом біженців. Через нашу область проходила дорога життя. Нею скористалися понад 180 тисяч осіб. Це за статистикою, насправді набагато більше. Всіх цих людей на різних етапах супроводжували військова адміністрація, нацполіція, рятувальники, волонтери. Начальник ОВА зазначив, що волонтерський рух характерний для України як ні для жодної іншої країни.

На Кіровоградщині залишилися 92 тисячі людей з інших регіонів. З них 27 тисяч дітей, за яких надзвичайно велика відповідальність. Для них створювалися належні умови: можливість навчатися в школах, відвідувати дошкільні заклади, медичні установи. Активно працювали (і продовжують роботу) ЦНАПи, гуманітарні штаби, які вирішують проблеми переселенців.

Кіровоградщина одна з перших почала організовувати соціальні гуртожитки. Область паралельно з виконанням власних завдань і викликів допомагала іншим регіонам. «Ми надавали всі види гуманітарної, технічної, адміністративної підтримки територіям, які цього потребували, – сказав Андрій Павлович. – Направили наш громадський транспорт на гуманітарний коридор для вивозу біженців з Маріуполя. Наші екіпажі працювали до останнього маріупольця, якого дозволено було вивезти з зони активних бойових дій. Плюс сотні рейсів, які здійснювалися по лінії продовольчого забезпечення інших областей: Миколаївщина, Харківщина, Чернігівщина, Херсонщина, Київщина та інші». Лише 150 тисяч продовольчих наборів вагою по 12,5 кілограма для Запоріжжя. Це все було організовано в період, коли економіка країни перебувала в стагнації, харчова промисловість не справлялася. Кіровоградщина підставила плече співвітчизникам.

Окрема тема – аграрії. Начальник ОВА вирощений хліб назвав подвигом, найвищою місією, особливо під час війни. «Наші аграрії – герої. Третій результат в Україні по зібраному врожаю – понад 4 мільйона тонн. Це харчова, продовольча безпека держави. І сіяли, коли ворог практично був на порозі з Кіровоградщиною. Безмежна подяка нашим аграріям», – наголосив Райкович. Власне, дякував усім: ЗСУ, освітянам, медикам, енергетикам, волонтерам.

Керівник області визнає, що є недоліки в роботі, і був готовий до критичних запитань журналістів. Одним з таких був конфлікт навколо онкоцентру, пов’язаний з придбанням гамма-терапевтичного апарата. «Онкослужба на Кіровоградщині була, є і буде. Вона однозначно потрібна, адже в області понад 30 тисяч онкохворих, – відповів начальник ОВА. – Конфлікт, який виник, – це історія не сьогоднішнього дня, вона почалася зі вступу в повноваження депутатів обласної ради нового скликання і формування бюджету-2021. Тоді було заплановано придбання відповідного обладнання променевої терапії. Підібрали апарат та визначили постачальника. З конкретних причин проплата була відтермінована. Далі – нові торги. Але питання набуло суспільного резонансу, багато людей – не експертів – долучилися до цієї проблематики. Тому за моєї ініціативи після звернення групи народних депутатів це питання було винесено на сесію облради. Сесія не зібралася. Але ми це питання обов’язково доопрацюємо, свої думки висловлять експерти і визначать, яке обладнання треба купувати та в який спосіб. Наразі фахівці стверджують, що апаратура, яку збираються купувати, актуальна, визначена вимогами НСЗУ, здатна надавати якісну допомогу».

Начальник ОВА, який залишається чинним міським головою, прокоментував ще одне суспільно резонансне питання – кампанію проти начальниці управління освіти Кропивницького. Відповідь була категоричною: «Юридичних підстав, підтверджених порушень для звільнення Лариси Костенко на сьогоднішній день немає. У період воєнного стану кожна дія повинна бути контрольованою. В інший спосіб ми тільки розхитаємо громаду й доведемо патріотично налаштованих людей, які мріють про одне й те саме, до неправильних стосунків. Втім Ларисі Давидівні необхідно зробити відповідні адміністративні висновки й звернути увагу на критичні зауваження, які надходять від небайдужих батьків».

Ще одне запитання стосувалося ОКВП «Дніпро-Кіровоград», до якого багато претензій з боку суспільства. «Не хочу одноосібно давати оцінку тим чи іншим процесам, які відбуваються навколо цього надзвичайно важливого, стратегічного підприємства, яке постачає питну воду для 470 тисяч кінцевих споживачів Кіровоградщини, – зазначив Андрій Павлович. – Правильно чи неправильно ця надскладна інженерна система була об’єднана в єдине підприємство? Моя особиста думка – неправильно. Але ця система сьогодні зобов’язана існувати. Я виніс це питання в сесійну залу обласної ради, щоб депутати розібралися. Обласна рада не має професійних важелів управління. Інженерами, механіками, сантехніками, зварювальниками повинні управляти професіонали, а не політики. Тому під час війни управління підприємством критичної інфраструктури повинно бути передано органам виконавчої влади».

Підсумовуючи звіт, Андрій Райкович сказав і про плани: «За рік війни життя нас багато чому навчило. Ми розуміємо, як будувати – якими повинні бути школи, житло, об’єкти підприємництва, медичні заклади в контексті наслідків війни. Весь світ на вищих дипломатичних рівнях сьогодні говорить про програму відновлення України. Ми зі свого боку виконали всі постановочні завдання для формування кейсу проєктів для нашого регіону. Будуватимемо житло для переселенців, які стануть повноправними жителями області. Прийматимемо й надалі релоковані підприємства. У нас чималий потенціал для подальшого розвитку переробної промисловості.

Розвиватимемо всі галузі. Матиму зустріч з командувачкою медичної служби ЗСУ, з якою обговоримо питання будівництва за pахунок міського бюджету Кpопивницького госпіталю для лікування та реабілітації військових, які захищають Україну. Залучатимемо міжнародних донорів задля цього.

Ми повинні використовувати найвищі досягнення демократії – реформи місцевого самоврядування та адміністративні, які відбулися в державі, які ми будемо вдосконалювати, формувати плани, перспективи нашого життя, роботи. Кожного кроку до омріяної якнайшвидшої перемоги».